На історичному факультеті ТНПУ ім.В.Гнатюка обговорювали фільм «Будинок “Слово”» (ФОТО)



На історичному факультеті 


ТНПУ ім.В.Гнатюка

обговорювали фільм «Будинок “Слово”»


 

Цієї середи у стінах історичного факультету ТНПУ ім.В.Гнатюка відбулось обговорення українського повнометражного документального фільму «Будинок ”Слово”» за участі асоційованого продюсера — Юрія Павленка та режисера — Тараса Томенка.



Тарас Томенко розповів про сюжет даного фільму та про те, яку роботу було здійснено для того, аби ми з вами могли побачити ті події, які відбулись наприкінці 1920-х років у Харкові.



У тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна, спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроектовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.


Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агенти, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїжджали до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється [https://uk.wikipedia.org/wiki/Будинок_«Слово»_(фільм)].



Дехто з письменників вчинив самогубство, дехто потрапив у божевільню. Загалом, під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир із шістдесяти трьох. Раніше новобудову називали будинок «Слово» тому, що сама споруда мала в плані літеру «С». Але вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».



Юрій Павленко зазначив, що цей фільм також відкриває нові й забуті сторінки історії. І це справді так, оскільки для того, щоб створити цю стрічку автори провели грандіозну роботу з архівами, адже багато матеріалів були та будуть оприлюднені вперше, а також органічно поєднали їх із кадрами сучасності, запропонувавши одночасно цікаве історичне дослідження та майстерне художнє висловлювання. Також, варто зазначити, що спершу сценарій становив 400 сторінок, але згодом їх кількість скоротили до 360.



Українська прем’єра даного фільму відбулася 27 жовтня 2017 року в Харкові. І вже через тиждень усі бажаючі зможуть побачити цей фільм у Тернополі. А ще, фільм брав участь в офіційній конкурсній програмі 33-го Варшавського міжнародного фестивалю 2017 року, що є вагомим показником для українського кінематографу.



 

Студентка групи ІС-22
Банадига Руслана

Викладачі та гості факультету
Викладачі та гості факультету

Вступне слово декана історичного факультету — Володимира Міська
Вступне слово декана історичного факультету — Володимира Міська

Декан історичного факультету із гостями
Декан історичного факультету із гостями

Перегляд фрагменту фільму
Перегляд фрагменту фільму 

Питання із залу
Питання із залу


До списку

Приймальна комісія
Тел. (098) 416-65-93 Тел. (063) 952-00-05 Тел. (0352) 53-39-58
Email: pk@tnpu.edu.ua
Email: info@tnpu.edu.ua

Гаряча лінія
Тел. (0352) 43-58-80 Email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси