Зустріч студентів Тернопільського педуніверситету з відомим українським істориком, доктором історичних наук, професором Ярославом Грицаком відбулася 9 лютого на історичному факультеті.


Один з найголовніших авторитетів сучасності сказав, що головна мета його візиту – переконати студентів у тому, наскільки вони важливі для міста, країни і світу. Молодь була настільки у захваті від лектора, що ще довго не відпускала його з аудиторії. ії.  


 - Я в першу чергу історик, але хочу показати вам, як можна застосувати історію до сучасності, – зазначив Ярослав Грицак. Відтак розповів анекдот. Після однієї лекції в Польщі поважний поляк років 90 з гаком запросив Ярослава Грицака на келих вина. Той пан був ветераном, відсидів у  таборах, проте прекрасно виглядав, мав вже четверту жінку, причому значно молодшу від себе. Тож пан Ярослав запитав того чоловіка, в чому секрет його молодості? На що той відповів, що все життя почуває себе тринадцятирічним підлітком. Коли ж український історик сказав, що почувається п’ятнадцятилітнім, поляк мовив: «То ви на два роки старші за мене». -


Суть цього жарту в тому, що ми як історики, дуже рідко вживаємо термін «покоління», – зазначив Ярослав Грицак. –  Студентські страйки 1968 року у Європі та Америці показали, що це не просто люди, які бунтують, а що це робить покоління 20+.  Наш характер формується у підлітковому віці. Тобто якими ви були у 13-20 років, такими будете до кінця свого життя. Ваше покоління формують події, які сталися за цей часовий проміжок. Сучасних студентів інтелектуал назвав «поколінням великого пальця», адже їх сформували поява Інтернету і розвиток цифрових технологій.


 - Зараз ми маємо перше глобальне покоління, яке всюди користується ІТ-технологіями і соціальними мережами, – пояснив історик. – Це означає, що ви маєте інший набір цінностей, ви всі є рівними. Чимало соціологів вказують на величезну різницю між Майданом 2004 року й Майданом 2013-го. Перший був вертикальним, він мав ієрархію, в якій Ющенко був богом, а Тимошенко — богинею. Другий Майдан — горизонтальний, лідери там грали роль прикрас, над ними частіше сміялись. Тому що лідером був сам Майдан, саме суспільство.


На думку Ярослава Грицака, на сучасну молодь значний вплив має ще один фактор – вища освіта стає загальною. Це дуже міняє вподобання та цінності молоді, яка проводить 5 років за студентською партою.


 - Між 2006-2008 роками в Україні сталася ще одна дуже важлива зміна – вперше внутрішній валовий продукт почав вироблятися не в індустріальному секторі, а в сервісній економіці, – зазначив лектор. – А це дуже міняє географію України – соціальний і фінансовий капітал поволі мігрує зі сходу нашої країни на захід. Зараз захід стає символом майбутнього, б тут розвивається сервісна економіка. Коли запускається механізм відносної бідності, люди починають бунтуватися задля самовираження. У 2000-х цінності самовираження в Україні починають набирати вагу. А коли таке відбувається — слід чекати змін. Якщо країна демократична — виникнуть такі рухи, як феміністи, "зелені", борці за права гомосексуалів. Якщо ж це авторитарний режим — буде революція.

 - Революції відбуваються тоді, коли економічна ситуація покращується, – каже Ярослав Грицак. – Тоді люди шукають самовираження. В Україні перший і другий Майдани сталися в час економічного піднесення. Правдоподібно, що третій Майдан зараз неможливий, бо ми в зоні економічного спаду. Окресливши всі переваги «покоління великого пальця», історик додав, що все ж воно має суттєвий недолік – інертність. Тому закликав тернопільських студентів стати «сіллю» цього покоління.