Томос – це позитивний чинник в контексті утвердження Незалежності України. Це рішення наближає Україну до реального стану незалежності. Отримання Томосу вимагає від суспільства, церковних ієрархів єдності навколо цього питання. Бо має бути представлена єдина кандидатура, якій має бути вручений документ про автокефалію. 
Це має бути людина, яка зможе представляти Українську церкву перед православною спільнотою. Небезпека деструктивного впливу Росії на цей об’єднавчий процес є. Бо ми бачимо, як РФ втручається в різні політичні й економічні сфери по всьому світу. Але політики в Росії розуміють, що вони втрачають Російську православну церкву в Україні.

Завдяки рішенню про надання Томосу Українській православній церкві відновлено історичну справедливість. Україна має ще один крок до того, щоб стати повноцінною державою. Я думаю, що у нас зараз є шанс об’єднати церкви, а це об’єднає, згуртує населення.  У нас на Заході України переважають греко-католики, ця церква стоїть на державницьких позиціях, по відношенню до розбудови держави має позитивні характеристики. Греко-католики, католики позитивно сприймають рішення про Томос. Вони розуміють про що мова йде, РПЦ – це церква державна, яка стоїть на тих позиціях, на яких стоїть будь-яка державна влада в Радянському Союзі чи Росії. Томос може стати християнським консолідуючим елементом, релігія ж одна - християнська, Бог один, але багато існує течій. А течії – це вже бізнес. Багато релігійних течій в Україні є елементом того, що в українців була дезорієнтація релігійному плані. Може нарешті знесуть пам’ятник Леніну в Почаєві. Московська церква є елементом п’ятої колони. Вони ж канонізують таких як Сталін. Це шизофренія, шовінізм. На основі цих постулатів вибудовується «рускій мір», Томос – один з аспектів знищення цього. Це важливо в ідеологічному плані. Щодо повернення Лавр та святинь – це потрібно було зробити ще в 1991 році, але тоді в парламенті була прокомуністична більшість.

По-перше, це явище дуже позитивне. Я думаю, що це є хвиля релігійного відродження в Україні. Вона серйозно буде ламати цей елемент російського ідеологічного впливу в Україні. Але рішення про надання Томосу ще не означає, що усе одразу буде вирішено. Ще багато попереду організаційних питань. Думаю, що російська церква так просто не здасться: буде створювати певні  перешкоди, провокації, підніматимуть православних у Європі, не тільки в Україні. Але, як на мене, явище Томосу має вже незворотній характер. У цьому велика заслуга не тільки релігійних, але й політичних діячів, Президента і Верховної Ради, світових православних діячів. Томос – це серйозний прорахунок Росії, це один із наслідків, напевно, не тільки багатовікового російського релігійного гніту, але й з іншого боку це є наслідком цих подій, які відбуваються на Сході України. Тобто ми вибороли в 1991 році державну незалежність, але не релігійну. Я думаю, що це той варіант, коли дійсно від надання Томосу буде користь не тільки для української церкви, держави, українського народу, але це вплине на українську незалежність та ідеологію. Позаяк Москва дуже серйозно впливала і продовжує впливати на ті чи інші процеси, які відбуваються в Україні. Надання Томосу – незворотній процес, який буде мати вагоме значення у майбутньому , перспектива і тенденція до помісності, я думаю, буде притаманна не тільки  в Україні, але й серед інших православних церков. Інша питання – це проблема нашого єднання на місцях. Буде проведено Архієрейський Собор, на якому, прихильники православ’я і помісності мали б прийти до вирішення цього питання. Хоча, це більше питання внутрішнього характеру, однак воно тісно пов’язане із зовнішніми процесами, які відбуваються в нашому середовищі.