Першокурсники географічного факультету 

ТНПУ ім.В.Гнатюка

проходили практику з геології в Подністер’ї

Манддрівка студентів першого курсу географічного факультету проходила за маршрутом: м.Тернопіль – м.Чортків – с.Нирків – с.Хрещатик – с.Кривче – с.Дзвенигород – с.Китайгород – м.Тернопіль. Керівниками практики були викладачі кафедри географії та методики її навчання Дем’янчук П.М. та Гавришок Б.Б.


А слухати так цікаво!

Наша навчальна практика є логічним продовженням курсу «Геологія». Під час подорожі ми побачили низку відслонень, спробували у польових умовах визначати й описувати осадові гірські породи, зокрема, вапняки, гіпси та пісковики, а також познайомились із окремими віхами розвитку органічного світу Поділля у минулі геологічні епохи.

Перша зупинка нашої мандрівки була на об’їзній дорозі м.Чорткова, де Богдан Борисович Гавришок пояснив як працювати на відслоненні, показав перешарування вапняків, аргілітів та алевролітів. Спільними зусиллями знайшли окремі відбитки та скам’янілості організмів девонського періоду палеозойської ери (головоногих молюсків та плечоногих).


Вивчаємо морські лілії

Долаючи чималу відстань, ми потрапили до урочища Червоне, яке знаходиться між селами Нирків та Нагоряни Заліщицького району, де відкрилася «червона» панорама: скелі з червоного пісковика, червона дорога, червоні каміння, а посередині величезного каньйону, у міжгір’ї на невеликому пагорбі – напівзруйновані замкові башти. Долаючи зарослі бур’янів і розмоклі від дощів ґрунти, ми пройшли увесь периметр каньйону й описали відслонення гіпсів, літотамнієвих вапняків, конгломератів та пісковиків, що дозволило на власні очі побачити великий перелік геологічних процесів, які вивчалися в аудиторії та зрозуміти як формувалась природа сучасного Подністер’я. Ще здалеку почули шум стрімкого водоспаду річки Джурин, найвищого (16 м) із рівнинних водоспадів України. Руїни Успенського костелу та палацу шляхтичів Понінських постали як безмовні свідки чисельних війн того неспокійного часу.


Через бур'яни до мети

Мандрівка у с.Хрещатик Чернівецької області дала можливість оглянути товщі баденських відкладів неогену, що були представлені літотамнієвими вапняками, брекчієвидними та крейдоподібними вапняками, гіпсами. З кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама на меандру Дністра та м. Заліщики. На високому правому березі Дністра ми насолоджувалися неповторним пейзажом і робили численні фото…. Поки не почалась злива.

На березі Дністра

Неймовірні враження залишила екскурсія у Кришталеву печеру с.Кривче. 2800 метрів освітленого туристичного маршруту дали можливість побачити нерукотворні і химерні форми та образи слона, буйвола, кобри, сови та багато інших, які утворилися при розчиненні гіпсів водою. Розповідь про печеру була б неповною, якщо б не низка легенд які створюють ореол загадковості та таємничості.

База географічного факультету у с.Дзвенигород Борщівського району стала місцем нашої ночівлі.

Наступного дня ми продовжили вивчення геологічної будови Дністровського каньйону, а саме: відвідали і описали три відслонення, що відображають силурійський, сеноманський та неогеновий етапи розвитку території, побачили природне залягання вапняків хемогенних, бітумінозних мергелів, опок та пісковиків, а у товщах порід знайшли скам’янілості плечоногих, морських лілій, та головоногих молюсків. В околицях с.Дзвенигород оглянули пам’ятку місцевого значення – палац професора Освальда Яна Кімельмана, який проживав у цьому селі.

Третій день присвятили вивченню китайгородського відслонення. Це унікальне місце, де можна простежити розвиток рідного Поділля від Рифею до сучасності. Особливе захоплення у нас викликала долина річки Тернави. Геологічну екскурсію по відслоненню проводив доц. Кам’янець-Подільського національного університету ім. Огієнка Касіяник І. П. А з яким зацікавленням шукали уламки трилобітів!!!


У пошуках трилобітів

Цікавішим видався лише майстер-клас із препарування скам’янілих решток організмів.

 
Втомлені, але з великим емоційним, естетичним та науковим натхненням ми повернулись в Тернопіль. Позаду багато пройдених кілометрів… А враження отримані під час навчальної практики, залишаться на все життя, а з ними і любов до рідного краю.

Студентка Г-11 групи
Гавур Мар’яна