«Тернопільщина стає центром
біоресурсної диверсифікації в Україні»
Днями у Тернополі відбулася визначна подія, котра нанесла вагомий відбиток на подальший розвиток нашої області. У Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася міжнародна науково-технічна конференція «Диверсифікація джерел енергії на базі використання альтернативних видів палива». Її організатором став голова Громадської ради при Тернопільській облдержадміністрації, професор Валерій Федорейко. Валерій Федорейко переконаний, що в України достатньо великий енергетичний потенціал. Ми поцікавилися реальними напрацюваннями та метою форуму.
«Наша країна перестане бути лідером марнотратства світового масштабу»
– Валерію Степановичу, розкажіть детальніше про форум та яка його мета.
– Уже вкотре ми посилаємо черговий месендж із Тернополя, присвячений диверсифікації джерел енергії. З 2001 року, з часу виходу в світ першої наукової монографії (про яку Ваше видання вже повідомляло читачам), присвяченій енергоефективності, ми постійно на всіх рівнях декларуємо надзвичайну актуальність цієї проблеми для України. Проблема, яка супроводжує нашу державу останні 30 років і не зникає в силу багатьох причин. Чи існують варіанти виходу із ситуації, в якій опинилася країна. Ми вважаємо, що так. Наша команда науково-дослідної лабораторії “Енергетичний менеджмент” при ТНПУ ім.В.Гнатюка та конструкторів підприємства «UTS» демонструє в останні роки свої напрацювання в галузі біоресурсної диверсифікації.
На форумі ми почули думки з цього приводу провідних наукових установ України та фахівців з країн, які практично повністю виконали програми в цій галузі. Це Німеччина, Польща, Литва. Я переконаний, що подібні заходи повинні проводитися регулярно і можуть стати каталізатором широкомасштабного впровадження нових технологій та інструментарію в реальне виробництво. Ми готові до цієї роботи і хочемо отримати адміністративну та моральну підтримку представників законодавчої та виконавчої влади різних рівнів.
Учасники конференції залишилися приємно вражені та націлені на плідну співпрацю
– Відомо, що такою зустріччю були зацікавлені багато науковців, хто був запрошений та яка їхня думка?
– Так, Ви не помиляєтеся, гостей справді було багато. Нас привітали фахівці з Тернопільської облдержадміністрації, депутат Верховної Ради, професор Іван Калаур, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, професор Богдан Буяк. Серед знаних науковців, які виступили на конференції, слід відмітити д.т.н., професора, академіка НААН України, директора ННЦ «ІМЕСГ» (Київ) Валерія Адамчука, проректора з наукової роботи НТУ «Дніпровська політехніка», д.т.н., члена-кореспондента, НАН, професора Олександра Бешту, керівника компанії «Bremena» (Литва) Сігітаса Мічюліса, професора Есслінського університету прикладних наук (Німеччина) Ніколауса Нойбергера, професора, вченого секретаря Головного інституту гірництва (Катовіце, Польща) Адама Смолінскі.
Зокрема, Валерій Адамчук підтвердив наші розрахунки у сфері технічно доступних об’ємів біовідходів з однорічним циклом відновлення (солома, полова, елеваторні залишки) в об’ємі 27-30 млн. тонн. Це близько 10 млрд. метрів кубічних газу. “І навіщо Вам російський газ?” – запитує Сігітас Мічюліс. У його місті Таураге (Литва) понад 90% первинної теплової енергії генерують з біомаси. Електростанції, що працюють на біомасі, заряджають електробуси, які витіснили інші види громадського транспорту. Це не тільки економічно, екологічно та енергетично вигідно, це робочі місця і податки.
«Україна повинна розширити свої енергетичні можливості і стати незалежною в цій надважливій галузі свого розвитку»
Ніколаус Нойбергер представив доповідь «Енергетичний поворот ХХІ століття», в якій аналогічно надав перспективу біоресурсній енергетиці, яка активно розвивається в Німеччині. Адам Смолінскі поділився досвідом Польщі в галузі диверсифікації і, зокрема, напрацюваннями у трансформації біоенергії. Професор, директор науково-навчального інституту енергетики, автоматики й енергозбереження Віктор Каплун (м.Київ) і його вчені запевнили нас у своєму бажанні більш тісніше співпрацювати з Тернопільською командою. Олександр Бешта, який опікується енергетикою й енергоефективністю в Національній академії наук, задекларував всебічну підтримку наших проєктів в академічних колах, представивши свою доповідь, присвячену тенденціям розвитку енергетики України.
Завідувач кафедри Львівської політехніки, професор Ігор Щур повідомив, що тернопільську монографію 2001 року використовують фахівці його університету. Професор Роман Горбатюк (ТНПУ) запропонував відновити у навчальних закладах викладання курсів енергоефективності, як це робиться в країнах Євросоюзу. Це дає надію на зміни на краще. Може, наша країна перестане бути лідером марнотратства світового масштабу.
– Які найголовніші питання було розглянуто на форумі?
– Учасники конференції були одностайні у тому, що за “зеленою” біоенергією майбутнє. 20-30% її присутності в енергобалансах країн Євросоюзу – це не межа. У ході дебатів ми переконалися, що ідемо правильним шляхом і, змінюючи стереотипи в нашій державі, можемо успішно диверсифікувати значну частину енергобалансу України, використовуючи апробовані технології і перевірені в реальному виробництві генератори-утилізатори різних технічних систем.
Наші модератори, директор науково-виробничого об’єднання “Енергоощадні технології» к.т.н. Іван Іскерський та к. т. н., розробник систем автоматичного керування ґенераторів-утилізаторів (ТНПУ) Микола Рутило, розглянули у своїх доповідях теми «Логістика постачання та оптимізація місцевих енергетичних систем із врахуванням потенціалу альтернативних видів палива» та «Автоматизовані системи керування теплогенераторами на базі альтернативних видів палива».
Головний конструктор теплотехнічних модулів Олег Каліщук у доповіді обґрунтував параметри вихрових топок генераторів, аналогів яким не існує при повній автоматизації процесу генерації.
Запрошені гості побували і у Хоросткові, де побачили генератори в дії
К.т.н., заступник директора “UST” Роман Загородній представив генератор із термоелектричним модулем, в якому поєднуються різноманітні функції, в тому числі безшумна генерація електроенергії для військових.
Про теоретичні засади розробки систем генерації енергії говорили у своїх доповідях професор Віталій Лисенко та Валерій Горобець (м.Київ), професор Роман Дичківський (м.Дніпро), доценти Ірина Луцик, Андрій Пальчик та Назар Бурега (ТНПУ).
– Як дана подія вплине на розвиток Тернопільщини і які плани на майбутнє?
– Ми горді тим, що Тернопільщина стає центром біоресурсної диверсифікації в Україні. Наші проєкти працюють на різних підприємствах України та області. Надіємось на нові замовлення від наших виробничників – патріотів України. Плануємо запустити серійне виробництво проєктів на одному зі збанкрутілих державних підприємств Тернополя. Це дасть можливість людям працювати, а відповідно надходження до бюджету зростатимуть. Ми намагаємось достукатися до владних структур у столиці й Тернополі. Надія помирає останньою. Бюрократи й корупціонери повинні відійти, як мамонти, а українці мають забути про енергетичні гойдалки, організовані популістами від влади.
Я переконаний, що подібні заходи можуть стати поштовхом масштабного впровадження нових технологій. Україна повинна розширити свої енергетичні можливості і стати незалежною в цій надважливій галузі свого розвитку.
