Українські науковці разом з іноземними партнерами допомагали нашій країні у перші, найскладніші місяці війни і допомагають сьогодні. Долучилася до цієї допомоги і проректорка з наукової роботи та міжнародного співробітництва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Фальфушинська.
Галина Іванівна разом з багаторічними партнерами з Познанського медичного університету організовували гуманітарні вантажі для лікарень і госпіталів у Тернополі, Рівному, Житомирі, Вінниці, Києві. За допомогою краундфандингових платформ разом з Польським страховим товариством та Польським медичним товариством збирали кошти на медичні та гігієнічні засоби, купували необхідне й привозили в Україну.
– Лише до Рівного й Києва ми привезли медичних засобів та перев’язочних матеріалів на 40 тисяч євро, – згадує науковиця. – Нам важливо було не просто зібрати побільше лікарських засобів, гідрогелевих пов’язок, турнікетів, а й передати їх адресно, саме туди, де вони потрібні.
Про життя українських науковців у перші тижні російського вторгнення дослідниця розповіла в статті для польського ЗМІ, де розповіла й про волонтерство та польсько-українську співпрацю. У ній, зокрема, описала, як польські науковці під гаслом «Нації у нас схожі, і кров у нас одна» організували збір крові для українських поранених.
Окрім того, пані Галина продовжувала наукову роботу. Зізнається: протягом перших місяців починала працювати о шостій ранку і закінчувала о десятій вечора.
Запитуємо у пані Галини й про роботу над проєктом «Розробка методології інтегральної оцінки біобезпеки забруднюючого середовища пестицидами для цільових та нецільових організмів», який отримав фінансування НФДУ і мав би завершитися в 2022 році. Чому ця тема важлива? Що команда проєкту встигла зробити до початку повномасштабної війни?
Науковиця пояснила, шо знання про забруднення навколишнього середовища необхідні для збереження здоров’я людей. Сьогодні населення планети стрімко зростає, зростає й потреба в агропродукції. Для того, щоб зберегти урожай від шкідників і хвороб, аграрії (і великі холдинги, і маленькі домогосподарства) широко використовують гербіциди, інсектициди та інші хімічні засоби.
– Якщо запитати будь-якого продавця гербіцидів та пестицидів, як йде продаж, він відповість, що прекрасно, – каже співрозмовниця. – Люди зрозуміли, що набагато простіше обробити город гербіцидами, ніж сапати бур’яни вручну. А щоб не з’їли шкідники – обробити інсектицидами. Звісно, все це відбувається безконтрольно, «на око».
Потім всі ці хімікати змиваються в ґрунт і разом зі стічними водами потрапляють у водойми. До слова, згідно з прогнозами, інтенсивне використання пестицидів у найближчому майбутньому приведе до забруднення 61 відсотку сільськогосподарських угідь в усьому світі.
І якщо деякі види забруднень (від роботи підприємств легкої та важкої промисловості тощо) люди навчилися оцінювати, прогнозувати й контролювати, то забруднення від використання пестицидів, як правило, є неконтрольованими.
– Хто може проконтролювати бабусю, яка незрозуміло в кого купує і на власному городі використовує пестициди? Ніхто, – зазначає науковиця. – Таких бабусь дуже багато, і не лише в Україні. Та й не тільки бабусь. До речі, одними з лідерів щодо використання пестицидів (і забруднення середовища) є Китай та Сполучені Штати Америки. У цих країнах пестициди використовують не лише для обробки агрокультур, а й для догляду за парками та газонами.
США, наприклад, були одним з лідерів з використання атризину для обробки кукурудзи. Цей гербіцид є канцерогеном та викликає істотні ендокринні порушення. Негативні наслідки від його використання можуть бути віддаленими й проявитися через декілька поколінь (і в людей, і в тварин). Гербіцид у багатьох країнах замінили на інший – тербутилазин, який і досліджує команда проєкту. «Тербутилазин належить до групи тетразинових пестицидів, що й атразин. На жаль, офіційних застережень щодо потенційної шкоди для нецільових організмів (людей та тварин) немає. А вона чимала! Навіть у найменших (мікро- та наномолярних) кількостях тербутилазин викликає негативні наслідки, зокрема ендокринні розлади, імунотоксичність та окисний стрес. Люди повинні про це знати!», – наголосила дослідниця.
Пані Галина розповіла, що знайти шкідливі речовини можна в абсолютно несподіваних товарах, зокрема, у засобах особистої гігієни. Наприклад, дешевий антибактеріальний засіб триклозан (заборонений для використання) та/або триклокарбан міститься в милі «Сейфгард», яке ще недавно було дуже популярним в Україні. Між тим триклозан та триклокарбан є визнаними канцерогенами, які викликають серйозні порушення ендокринної системи, запалення та алергічні реакції. А при потраплянні в водойми триклозан перетворюється в отруйні діоксини.
До початку війни дослідники встигли виконати 80 відсотків від запланованого, надрукували чотири наукові статті у журналах Q1 та три статті у журналах Q3-Q4. Про результати проєкту розповіли й на міжнародній конференції SGEM у Болгарії у 2021 році (матеріали конференції опубліковано у виданні, що індексується в Scopus). Нині триває робота над наступною статтею. Виконання проєкту з грантовим фінансуванням НФДУ стало гарним підґрунтям для підготовки спільної проєктної пропозиції з партнерами з Природничо-Гуманістичного Університету в Ченстохові (Польща).
Команда проєкту продовжує наукову роботу і дуже чекає відновлення фінансування.
– Мусимо працювати і наближати перемогу, – підсумувала Галина Фальфушинська. – Сподіваюся, що міжнародна співпраця та підтримка допоможе українським університетам та науковим установам вистояти під час війни.
Світлана Галата,
Національний фонд досліджень України
