До 97-річчя Західно-Української Народної Республіки відкрилася виставка «Листопадовий зрив»

До 97-річчя Західно-Української Народної Республіки відкрилася виставка «Листопадовий зрив»


З нагоди 97-річниці утворення Західно-Української Народної Республіки в Державному архіві Тернопільської області відбулося відкриття виставки «Листопадовий зрив».

Відкрив виставку директор облдержархіву кандидат історичних наук Федір Полянський. З вітальним словом звернувся до учасників заходу голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна, який наголосив на історії відновлення української державності на Лемківщині у 1918-1919 рр. та соборності українських земель. Очільник області поділився інформацією про хід роботи щодо добудови нового приміщення архіву по вул. Карпенка.

З науковими доповідями на заході виступили: кандидат історичних наук, доцент ТНПУ ім.В.Гнатюка Петро Гуцал, доктор історичних наук, професор ТНЕУ Ігор Дацків та студентка ТНЕУ Анастасія Гандзій. Виступаючі звернули увагу на історію становлення ЗУНР, охарактеризували її зовнішню і внутрішню політику.

З напрацюваннями архівістів, що лягли в основу експозицій виставки ознайомила начальник відділу використання інформації Стефанія Коваль (нижче подаємо текст виступу).

В обговоренні матеріалів виставки взяв участь начальник служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації Ростислав Дрозд.

 

За матеріалами експозицій виставки «Листопадовий зрив»

              Розпад Австро - Угорської імперії і маніфест, який видав австрійський цісар Карл 16 жовтня 1918 року, головною ідеєю якого було створення власних сеймів  новоствореними державами, які мали б увійти до складу нової федерації Австро-Угорщини, дав надію на створення власної держави українцями Галичини, Буковини та Закарпаття.

              18 жовтня       представники політичних партій, очільники церкви Східної Галичини та Буковини, утворили Українську Національну Раду, яка мала діяти як представницький орган українського народу, і мали намір об’єднати всі західно - українські землі в єдину Українську державу. Головою УН Ради було обрано Євгена Петрушевича.

            Щоб цьому перешкодити  польський уряд 28 жовтня 1918 року створив Польську ліквідаційну комісію у Кракові, завданням якої було розформувати австрійські органи влади. Новостворений у вересні Центральний військовий комітет на чолі із сотником УСС Дмитром Вітовським вирішив випередити поляків і  перейняв владу у австрійського намісника та військового коменданта. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада  1918 року невеликий загін солдатів та офіцерів на чолі із сотником УСС Дмитром Вітовським   захопили адміністративні установи у Львові.  Над Львівською ратушею замайорів синьо-жовтий прапор. 13 листопада було проголошено Західно-Українську Народну Республіку, до складу якої увійшли Східна Галичина, Буковина і Закарпаття. ЗУНР охоплювала територію в 70000

кв. км , на якій проживало приблизно  6 мільйонів чоловік, 71% з яких були українцями. Законодавчим органом ЗУНР стала Українськаи Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем, а виконавчим – Державний Секретаріат, який очолив Кость Левицький.

               В експозиції першого розділу виставки представлені друковані видання того періоду. Так, в газеті «Український голос» в грудні 1918 року було опубліковано   звернення до українського народу. В ньому повідомлялося про створення    Української держави на чолі з Українською Національною Радою, населення закликалося до дотримання порядку і спокою. Пізніше було прийнято відозву , в якій оголошувалася мобілізація в українське військо. Представлені також газети «Український козак» та «Українські вісті» від 14 квітня 1919 року, де було опубліковано земельний закон ЗУНР.

              В наступному розділі представлені документи та  матеріали про діячів ЗУНРУ: свідоцтво про закінчення першої гімназії м. Тернополя Голубовича Ізидора в 1893 році, керівника уряду ЗУНР,   інформація теребовлянського повітового старости про службу в українській армії та громадську діяльність Никифора  Гірняка, уродженця с. Струсів Теребовлянського повіту. Наявна інформація про повернення на батьківщину члена уряду ЗУНР Леона Петрушевича (керівника канцелярії уряду ЗУНР у Відні), колишнього прокурора м. Бережани, лист його дружини Софії до польського президента про надання  йому можливості повернутися на батьківщину. Наявні світлини українських січових стрільців, а саме, Марії Татаринської –Скубової, медичної сестри в легіоні УСС, уродженки с. Іванівка Скалатського повіту, сотника УСС і УГА Миколи  Королюка, уродженця с. Добромірка Збаразького повіту, Барана    Володимира, Миколи Медведюка, старшого десятника УСС, уродженця с. Малий Ходачків Тернопільського повіту та ін. В експозиції виставки  - облікова картка на Сагайдачного Петра, 1897 р. н., уродженця с. Зарваниця Підгаєцького повіту, капітана УСС, списки колишніх українських офіцерів, які воювали    в 1918-1919 роках і проживали на території Бережанського повіту, список вояків УГА, які перебували на обліку борщівської повітової команди держполіції.

             Після поразки ЗУНРУ багато українських січових стрільців  та вояків УГА , їхні родини перебували в еміграції за кордоном, становище їх було важким. В експозиції наступного розділу виставки наявні   звернення командира дивізії генерал-хорунжого Шандрука до товариства «Просвіта» у Кременці та його преосвященства преосвященійшого Дионісія, єпископа закордонної української єпархії,  до духовенства Волині про надання допомоги воякам української армії та дітям українських емігрантів. Цікавим є звернення з приводу надання допомоги  українським генералам Курмановічу, Тарнавському і Краусу , становище яких було важким. Міністр ісповідань УНР, професор Огієнко, висловив подяку єпископу української закордонної єпархії за збір коштів для дітей українських емігрантів.

              На протязі 1920-1930 років українці вшановували пам'ять вояків УГА та українських січових стрільців, які віддали своє життя у боротьбі за Українську державу. Наявне оголошення про відправлення заупокійного богослужіння за борців, що полягли за волю України 1 листопада 1928 року в с. Вигнанка Чортківського повіту, повідомлення про святкування дня 1 листопада в Борщові, донесення постерунку  поліції в Потуторах про похід на могилу українських січових стрільців 19 серпня 1933 року в с. Семиківці Підгаєцького повіту. Селяни с. Ілавче Теребовлянського повіту разом з парохом встановили пам’ятник полеглим українським воякам на церковному подвір’ї. Подається інформація про українські пам’ятники , встановлені на терені Зборівського повіту, дозвіл повітового староства в Теребовлі на  проведення концерту теребовлянською філією «Просвіти» в день 1 листопада 1937 року та тексти пісень, які виконувалися на святі.

             Сьогодні ми також вшановуємо пам'ять полеглих  борців за волю України, поминаючи їх у день першого листопада. 


С. М. Коваль,
Державний архів,
фото Ігоря Крочака


До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural Natural