Міжнародну інтердисциплінарну конференцію «Людина у світі знаків» організували на факультеті філології і журналістики ТНПУ ім.В.Гнатюка


 Міжнародну інтердисциплінарну конференцію 

«Людина у світі знаків» 

організували на факультеті 

філології і журналістики 

ТНПУ ім.В.Гнатюка 



У Тернопільському педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка  25-28 вересня відбуласья, яка була присвячена світлій пам’яті доктора філологічних наук, професора Михайла Степановича Лабащука. Це XVII зустріч науковців України і Польщі у рамках постійно діючого Міжнародного методологічного симпозіуму «Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання».


У підготовці конференції взяли участь викладачі Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка та університету імені Яна Кохановського у Кельцах (Польща), науковий альманах «Studia methodologica», національний заповідник «Замки Тернопілля», видавництво «Підручники і посібники», обласна універсальна наукова бібліотека м. Тернополя. Програма заходу була надзвичайно насиченою. І, що головне, відбувались пленарні засідання в різних локусах. Якщо два перші – в університеті, то третє і четверте – у Збаражі, п’яте засідання – у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці, а шосте – у галереї «Бункермуз». Вражає географія учасників:, Тернопіль, Львів, Харків, Київ, Збараж, Кременець (Україна), Острава (Чехія), Кельце, Катовіце (Польща).


Автори запропонували цікаві теми для обговорення. Найзмістовніші дискусії розгорнулися навколо доповіді професора з Університету ім. Яна Кохановського в Кельцах Олега Лещака та викладачів Українського католицького університету зі Львова доцента Ксенії Бородін та доцента Іванни Гонак.


Ця конференція є ще одним вагомим кроком до реалізації концепції нової української школи, що передбачає формування в студентів критичного мислення, вміння вести наукову дискусію, розуміти, що результат будь-якого дослідження залежить від методологічної позиції ученого. Традиційні конференції часто  відбуваються формально: зазвичай, доповідачі виступають 10-15 хвилин, а на запитання і дискусію вже не залишається часу.  На наших – доповіді можуть тривати  дві або й три години у вигляді дискусій, запитань-відповідей, діалогу. Форма наукового діалогу – це перша форма наукового спілкування, яка виникла у цивілізованому суспільстві. У Стародавній Греції ще Платон та Аристотель вели  діалоги із своїми учнями. І саме у таких діалогах з’ясовується якась істина.


Якщо ми и говоримо про нову українську школу, нам треба змінювати підхід до процесу навчання. Не складно давати дитині знання, нафаршировувати її інформацією, яку легко можна знайти в Інтернеті, використовуючи різноманітні пошукові системи. Питання в іншому: яким чином користуватися тією інформацією? Як відбирати потрібне, як структурувати, як її використовувати для вирішення повсякденних завдань? Це питання формування базових освітніх компетентностей, яке ставить перед нами Міністерство освіти. Компетентності можуть сформуватися лише тоді, коли людина починає діяти сама. Власне, ми націлюємо наших студентів, аспірантів, щоб вони діяли самі, щоб у них вироблялось критичне мислення. А навчитися цьому можливо тільки в процесі діяльності.


Такі конференції допомагають нам сформувати сучасну освітню еліту, сучасних педагогів, тих, хто будуватиме нову українську школу. Адже не можна впроваджувати зміни тільки згори і тільки через міністерство, має бути ряд нових кроків знизу. Цими малими кроками ми, змінюючись самі, змінюватимемо нашу країну.


Доктор філологічних наук,
 професор кафедри української
та світової літератури
Лабащук Оксана Василівна




До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural Natural