Резюме та рекомендації 

за підсумками круглого столу

Виклики сучасного світу, пов’язані із глобалізаційними та інтеграційними процесами, а також події, що відбуваються нині в українській історії, відображені у Революції Гідності, трагедії й героїзмі російсько-української війни, формуванні якісно нового типу свідомості громадянського суспільства вимагають ґрунтовних і виважених відповідей.  Наукою, яка дає змогу осмислити феномен України і світового українства як цілісності в процесі історико-цивілізаційного поступу, виступає українознавство.

Зазначена концепція стала основою проведення на історичному факультеті 7 листопада 2017 р. круглого столу “Українознавство: стан, проблеми й перспективи розвитку”, у якій взяли участь представники ТОДА та українознавці ТНЕУ, викладачі, магістранти й студенти історичного факультету. Було наголошено на державницькій вагомості й масштабності українознавчої науки, що слугує науково-практичною базою розбудови незалежної України. Вказано на те, що українознавство має вивчатися як окремий предмет, і, водночас, кожен предмет має бути українознавчим.

Зокрема, професори Алексієвець М.М. та Алексієвець Л.М. обгрунтували теоретико-методологічні засади розвитку українознавства як науки і навчальної дисципліни, проаналізували діяльність наукових інституцій українознавчого спрямування, насамперед, Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії (ННДІУВІ) МОН України, вказали на роль українознавства у формуванні сучасної національної еліти, політичних лідерів. Доцент Валіон О. П. окреслила світовий контекст функціонування українознавства на сучасному етапі, оскільки нині понад 20 млн українців проживають за кордоном. Відтак, пізнати й дослідити цей Український світ неможливо без зв’язку із всесвітньою наукою та історією. Доцент Біловус Л. зупинилася на релігієзнавчому аспекті українознавства, з’ясувавши питання помісності Української церкви у пресі української діаспори США. Викликали інтерес доповіді доцента Сека Я.П. та асистента Прийдуна С.В., які розкрили національне питання в російській революції 1917 р. та основні тенденції й напрямки зовнішньої політики незалежної України відповідно.

До роботи круглого столу долучилися магістранти історичного факультету, які опановують спеціалізацію “Українознавство”. Так, Капуш О., Рибенчук М., Христинич Х., Кулик С., Лаць З. проаналізували окремі аспекти розвитку українознавчої науки, з’ясували геополітичний вектор України, роль мови у національній ідентичності українського народу, діяльність українознавчих центрів Канади, стан українознавства в системі національної освіти і виховання.

Підсумком стало прийняття Ухвали учасників круглого столу “Українознавство: стан, проблеми й перспективи розвитку” до МОН України із пропозиціями впровадження в навчальному процесі загальноосвітніх і вищих навчальних закладів дисципліни українознавство, визначення переліку відповідних компетенцій, пов’язаних із вивченням українознавчої науки. Крім того, учасники заходу звернулися із рекомендаціями до керівництва історичного факультету щодо посилення вивчення блоку українознавчих дисциплін на факультеті, сприяння включенню українознавчих розвідок у навчальну базу науково-дослідних робіт факультету, створення на факультеті Координаційного центру навчально-педагогічних інновацій українознавства.

Доцент кафедри нової і новітньої історії

та методики викладання історії

Валіон О. П.