Майбутні журналісти з ТНПУ ім.В.Гнатюка зустрілися з автором книги 
"Сто днів полону  або позивний «911»"

Війна – це страшне слово на вустах у кожного українця. Щодня тисячі безстрашних воїнів стають живою стіною між нами і тими, хто йде до нас з так званим «миром». Та часто ми не помічаємо тих, хто з не меншою хоробрістю ризикує своїм життям, щоб світ дізнався про страшні реалії сходу – це журналісти.  Журналісти для ворога вже давно стали ласою наживкою, ці "мироносці" ловлять справжній кайф від катування та насильства над ними.

«В полоні журналісти потрапляють до іншого виміру, в якому матрац, сніданок та душ є елементами розкоші,» -  каже Валерій Макеєв, військовий журналіст, який не з чуток знає, що таке полон. В серпні минулого року він потрапив до рук бойовиків  ЛНР.  Побої, катування, допити – про ці жахи автор розповів у своїй книзі «Сто днів полону, або позивний «911», яку було презентовано у Тернополі  другого березня в обласному краєзнавчому музеї. Відвідали цю зустріч студенти групи ЖУР -1 разом з куратором Олесею Ярославівною Мединською та іншими викладачами кафедри журналістики.

Оптимізму пана Валерія може позаздрити будь-хто. Автор коротко зупинився на найемоційніших місцях книги.
 

«Ніхто не готовий сприймати те, що полон – це складова війни,» - сказав він. Не зміг оминути долі інших військових журналістів, які і досі знаходяться в полоні. Валерій Макеєв та Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки України, який також був присутній на презентації, пообіцяли робити все можливе, аби полонені журналісти якмога швидше вийшли на волю.

Не дивлячись на всі тортури, які пережив автор «Ста днів полону…», він не боїться повертатися на схід, ба більше, він і далі їздить туди волонтером.

Христина Луцик, 
студентка групи жур-1