На історичному факультеті ТНПУ студенти
звітували про педагогічну практику
Найперше, хочеться подякувати методистам, керівництву шкіл (де мали змогу себе спробувати), вчителям-предметникам та класним керівникам, за класами яких були закріплені. Ваше менторство та підтримка додали нам впевненості, та довели, що для того, щоб змінюватися потрібне лише бажання, замість тисячі понеділків.
Студенти-практиканти
Найкорисніше в житті - це власний досвід! Тому думаю, що для кожного із студентів-практикантів місяць в школі став часом осмислення. Чи то системи освіти, чи то свого вибору професії, чи то майбутнього покликання…
Розповідаючи про клас
Емоції під час захисту
Людині для того, щоб до когось звикнути потрібен двадцять один день. Із прив’язаністю до учнів все було по-іншому, вистачило й першого активного тижня навчання. Загалом, найважчим було не створення значної кількості документації, не викладання складних тем, навіть детально розплановувати урок та корегувати негативну поведінку класу не так складно, як прощатися з дітьми під час останнього заняття. Це, напевне, підтвердить кожен!
Сімейне фото
Ми стали такими собі Колумбами, які кожного дня та з різних сторін відкривали для себе вчительську діяльність. Насправді, не всі ми станемо педагогами (адже це, все ж, поклик), проте ти ніколи не перетнеш океан, якщо не наберешся мужності втратити берег з виду!