Навчальна подорож першокурсників хіміко-біологічного факультету

15-16 квітня відбулась мандрівка студентів групи БП-11 за маршрутом Тернопіль – Нирків – Хрещатик – Торське – Більче-Золоте – Дзвенигород – Кривче – Микулинці – Тернопіль. Організаторами екскурсії виступили куратор групи викладач кафедри ботаніки та зоології Яворівський Р.В та викладач кафедри географії та методики її навчання Гавришок Б.Б. Екскурсія мала навчальний характер. Під час поїздки ми вивчали геологічну будову, рослинний світ та історико-культурну спадщину Тернопільського Подністер’я.

Ми саме вивчаємо курс «Геологія з основами геохімії», а тому особливу увагу звернули на відслонення, що зустрічались на маршруті. Таким чином набули навичок польового визначення й опису осадових гірських порід, зокрема вапняків, гіпсів та пісковиків, а також органічного світу минулих геологічних епох.


Вивчаєсо скамянілості


В урочищі Червоне ми пройшли увесь периметр каньйону й описали відслонення гіпсів прихованокристалічних та крупнозернистих, вапняків літотамнієвих, конгломератів, халцедону та пісковиків. По дорозі до замку, на схилі у грабово-дубовому лісі виявили місцезростання червонокнижного виду чемерника червонуватого (Helleborus puapurgscens). Оглянули руїни Успенського костелу та палацу Понінських на території колишнього містечка Червоногород. Богдан Борисович розповів трагічну історію цього поселення. Після цього відправились до найвищого із рівнинних водоспадів України на р. Джурин (16 м). Дорогою до автобуса студенти виявили місцезростання червонокнижного виду – горицвіту весняного (Adonis vernalis L.). 

 
Вивчаємо горицвіт весняний

Біля с.Нирків

Далі наш маршрут проліг до с. Хрещатик Чернівецької області. Тут ми оглянули чоловічий монастир, послухали розповідь отця про створення монастиря та діяльність святого Кукші Одеського і вирушили до відслонень. Оглянули товщі баденських відкладів неогену, представлені літотамнієвими вапняками, вапняками брекчієвидними та крейдоподібними, а також гіпсами, помилувались панорамою Заліщик, дізнались про будову терас Дністра та історію Заліщик. І лише вітер завадив повною мірою насолодитись краєвидом. 


Опис літотамнієвих вапняків

Наступною зупинкою був звіринець у с.Торське. Особливе захоплення викликав верблюд, лама та собаки-алабаї.  Тут ми  також «познайомились» з вовками, чорними медведями, лисицями, левами…

Після знайомства із тваринками прийшов час ближче пізнати історію свого краю. Для цього ми поїхали у печеру Вертеба, де розміщено археологічний відділ Борщівського краєзнавчого музею.


У вертебі

Бойко Мирослав Іванович кваліфіковано розповів про карстовий процес у гіпсах та специфіку трипільської культури. Особливу увагу привернув кажан та археологічні розкопи з уламками горщиків та кісток.

Далі ми відправились до місця ночівлі на географічному стаціонарі у с. Дзвенигород Борщівського району. Тут пройшло змістовне дозвілля з гітарою біля багаття.

Біля відслонення у Дзвенигороді

Наступного дня розпочали із вивчення геологічної будови Дністровського каньйону. Відвідали і описали 3 відслонення, що відображають силурійський, сеноманський та неогеновий етапи розвитку території. Побачили природне залягання вапняків хемогенних, бітумінозних; мергелів, опок та пісковиків. У товщах порід знайшли скам’янілості  Трилобітів, Плечоногих та Черевоногих молюсків. На одному з відслонень виявили місцезростання червонокнижної рослини шиверекії подільської (Schivereckia podolica).

Окрім того в околицях Дзвенигорода відвідали два водоспади, пам’ятку природи – вікові дуби, оглянули палац Освальда Яна Кімельмана та його могилу і зробили багато кількість фотографій на тлі Дністровського каньйону.

Завершилась наша подорож у смт. Микулинці. Тут оглянули єдиний в Україні жилий замок, палац родини Рей, Успінський костел та родинний гробовець роду Рей.

За ці два дні ми набрались неповторних вражень і суттєво розширили свої знання про Тернопільщину.

Студенти БП-11 групи