Студенти факультету іноземних мов поділилися враженнями від виставки “Генотип вольності”


Студенти факультету іноземних мов 

поділилися враженнями від виставки 

“Генотип вольності”


Студенти факультету іноземних мов разом з викладачами кафедри німецької філології та методики викладання німецької мови Рокіцькою Н.В. і Пеляком О.М.  відкрили для себе «п’ять Марчуків»  при огляді виставки “Генотип вольності”, що розгорнута в арт-галереї Тернополя,  і поділились враженнями від особистого знайомства з Генієм.


Це був звичайнісінький нічим собі не примітний день, проте погода просто не піддавалась опису: то сонце сіяло, то небо затьмарилось – дощ пішов, і знову сонце виглянуло. Складалось враження, наче саме небо готує нас до чогось надзвичайного…

І ось ми в галереї. Люди повільною ходою пересуваються від картини до картини, впиваючись поглядом у фарби, немов намагаються поринути у той не зовсім відомий їм світ та відшукати для себе щось нове, до сих пір незвідане. Я теж не втрачав нагоди все тут роздивитись. Перше, пам’ятаю, що мене вразило, це розмір картин. « Таких великих я ще не бачив». – подумав я. Масштаб робіт просто вражав. Один чоловік, що розглядав картини праворуч від мене, одягнутий у акуратний піджак сказав: «Є картини, з якими ти розмовляєш, а є картини, які розмовляють з тобою». І справді, щось у цьому є.

Картин було чимало. Були, виконані у сучасному стилі, були й більш подібні до класики. Серед них мені особливо сподобалась картина «Різдвяна ніч». Було в ній щось таке, що заставляло серце тріпотіти. Така невимушена атмосфера Різдва у селі…. Все це навіювало  спогади про дитинство. «Так цікаво». – подумав я.

На виставці був присутній і сам виконавець картин. «А де геній, геній де!» – Вигукнув  якийсь чолов’яга, тільки-но зайшовши до галереї.

Стояв геній обступлений дітворою, що з цікавістю поглядала на нього і засипала його запитаннями. Митець з люб’язністю відповідав. Потім дійшла наша черга, і ми, студенти, теж обступили його, з нетерпінням чекаючи моменту, коли художник почне свою розповідь.

Це був літній уже чоловік, із сивими, наче молочними вусами, скромно, проте, акуратно одітий, з годинником на лівій руці. (Я зауважив, що циферблат годинника був виконаний у класичному стилі, тобто із звичайними цифрами. Десь я читав, що люди, які надають перевагу таким годинникам, – прогресивні й артистичні. Побачивши кількість й масштабність робіт, сумнівів у цьому не виникало). Взагалі, Іван Степанович справляв враження чогось містичного, навіть казкового, якщо можна так сказати. Він стояв серед своїх картин, наче батько серед дітей, леліяв їх, обігрівав своєю енергетикою, як сонце посеред планет кидає свої промені, обігріваючи їх. Художник ділився з нами своїм світоглядом, розповідав про свої подорожі, відповідав на різноманітні запитання, жартував з нами, позував до фотографій. «Цікава постать». – Подумав я.

Ось так іноді буває, любі друзі: один і той самий день вмить перетворюється на незабутню подію; і ти вирушаєш у подорож, яка ще довго зігріватиме твоє серце приємними спогадами. Відвідавши виставку картин Івана Марчука, я отримав колосальне естетичне задоволення. Це дало мені змогу по-новому глянути на художнє мистецтво України. Я зрозумів, що, маючи таких талановитих художників, як Іван Марчук, ми можемо гордо пишатися своєю країною. Цей день по-справжньому наситив моє студентське життя і додав мені наснаги. І я подумав: як добре, що такі люди є. Їхня творчість, відданість своїй справі говорить нам, що світ не обмежується лише полем нашого зору, що ще щось є у ньому, чого ми, можливо, й не бачимо. Це вселяє в тебе надію і додає бажання жити.


Андрій Полуботок

 

Почуваюся дуже щасливою, що мала нагоду познайомитись з генієм. Особисто для мене Іван Марчук став уособленням щирої та відритої української душі, яка знайшла очевидне відображення у його геніальних картинах. Найбільше сподобались такі картини як “Зійшло сонце над Дніпром” та “Птахи у вирій полетіли”. Дивлячись на чарівні пейзажі, здається ніби поринаєш туди, хочеться стояти і вдивлятись вічність в безмежність цих картин.
   
Діана Качор

 

Я дуже рада, що відвідала  виставку талановитого художника Івана Марчука і мала змогу познайомитися з цим генієм особисто. Крім того, що він малює такі чудові картини, він є ще й надзвичайно цікавою і відвертою людиною, що розказала нам багато цікавого про своє життя та творчість. Я не здивована, що Іван Марчук відомий не тільки в Україні, а ще й по всьому світу, адже усі його картини унікальні і несуть певну енергетику. Його картини відрізняються і техніками, і темами у різні періоди життя і несуть його почуття та переживання. Та найбільше мені сподобалась картина «Чари місячної ночі» через її казкову атмосферу.
   
Ольга Патько

 

Я часто відвідую художні виставки, але відчуття захопленості творами, на жаль, буває  рідко. А Ваша виставка, Ваші картини – це чудо! Я декілька раз переглядала картини і щоразу відкривала для себе все нове і нове. Словами це виразити неможливо. У кожній картині – глибокий зміст, який треба пізнати. Треба мати великий хист, щоб передати настрій і внутрішнє багатство , суть людини.

Щиро вдячна Вам за Вашу творчість, яка змушує задуматись, глибоко проникнути в сутність нашого життя. Багато художніх стилів і напрямків, які Ви вміло застосували, створюючи свої художні образи, говорять за Вас, як за митця високого фахового рівня з неординарним художнім баченням. Ваші картини спонукають не до споглядання, а до глибокого прочитання. Здається, що Ваші картини «живі», якимось магнетизмом  вони притягують до себе і погляд, і душу. Ви відкриваєте для людей світ прекрасного і вливаєте в наше сіре життя барви, життєву наснагу та радість.

Хай Ваша муза веде Вас ще багато років і дарує Вам велику любов і натхнення у Вашій праці. Успіхів Вам, натхнення та сил. Довгого і плідного Вам творчого життя.

Христина Федорів

 

На виставку Марчука Івана Степановича я йшла із великим ентузіазмом, оскільки отримую естетичне задоволення та свіжу порцію натхнення від витворів мистецтва. Але яким приємним задоволенням було для мене особисто зустрітись та познайомитись із художником! Іван Степанович - надзвичайно світла,щира та позитивна людина. Його розповіді всі слухали із захопленням. Для себе я відкрила цього художника по-новому. Він  розповів про різні етапи його життя,які впливали на те,як і що він творить. На запитання про те, яку картинку він вважає найкращою, Іван Степанович відповів,що кожна з них є особлива та індивідуальна.а найкращу він ще не створив. Адже з кожним роком художник вдосконалюється та змінюється. Ключ до успіху, - каже Марчук,працювати 365 днів на рік. Мотивує,      чи не так?
      
Після невимушеної та цікавої історії я зачаровано роздивлялася картини, дивуючись та захоплюючись величезним талантом художника,який може так точно відобразити деталі на картинах, який так вдало змішує кольори та створює неповторні полотна. Кожна картина несе у собі свою історію, і для того,щоб її зрозуміти потрібно торкнутися  до неї частиною серця, Марчук  Іван Степанович багато подорожував впродовж свого життя і тому найбільше мене вразили полотна,де він так тонко і точно зображає Україну. Старенька хатина, густий темний ліс,засніжені поля, палаючий захід сонця - все це несе у собі затишок та тепло до рідної країни. Я надзвичайно щаслива,що відвідала виставку та познайомилась із одним з найвидатніших художників України та всього світу.

Мар’яна Гузар

 

«Тишу може передати тільки живопис». Саме ці слова Гюстава Моро спадають мені на думку, коли я згадую відвідини  арт-галереї Тернополя. Адже відкриття виставки народного художника України  Івана Марчука “Генотип вольності”,  справило на мене невимовне враження. Адже експозиція, що відбувалась в рамках “Року Івана Марчука на Тернопільщині”, є не просто виставкою, на якій кожна наступна картина не справляє  жодного враження, це експозиція, що не залишить байдужим нікого. Особисто мені хотілось розглядати кожну картину знову і знову. І що вражає найбільше - це те, що кожне полотно по - своєму  особливе і  з різних ракурсів воно здається  іншим, відмінним від того, яким здавалось спочатку.

Усі полотна дуже абстрактні, експресивні, наповнені символізмом, алегоричними моментами, коли здається ніби птахи перетворюються на людей, а старий, занедбаний, облуплений  будинок із забитими вікнами уособлює  зрозумілий сум про занепад українського села і нагадує про тему спорожнілого гнізда. Іноді, здавалось, що полотна живуть своїм життям, і що кожне з них має свою неповторну історію, свій підтекст, який варто читати поміж мазків пензля. Часом важко було зрозуміти що ж митець хотів зобразити, але підтекст робіт сприймався, наче на підсвідомому рівні. Більше того, ці картини не можна зрівняти ні з чим, адже  такого стилю немає ні в кого у світі.

Я впевнена, що усі геніальні твори мистецтва залишаються доступними і доставляють мистецьку насолоду всім часам і народам, і полотна Івана Марчука, як геніального представника неповторного стилю у мистецтві, залишаться неоціненним надбанням не лише українського народу, а й світу в цілому.

Юлія Герасимчук

 

Творчість  художника Івана Марчука вражає….Більшість художників малюють пензлями (чи іншими інструментами), а він – серцем та душею. Переглядаючи його картини, здавалося, мандрую у світ краси, безмежності та простоти. Так, саме простоти. Це та якість, яка не притаманна всім митцям. Але саме простотою мене покорив Марчук!  Роботи Марчука - його діти,в які він вкладає океан любові… Кожна робота заворожує переплетенням ліній,які створюють неймовірний образ.  А картина «Зійшдо сонце над Дніпром» заворожила мене! Розглядаючи її, ти закохуєшся в Україну знову і знову. Як майстерно передано красу нашого краю! 

Також,милували око полотна із циклу «Голос моєї душі», кожне з яких є притчею та одкровенням, формулою світобудови і ключем до її розв’язання. А ось роботи із циклу «Погляд у безмежність» відкриють нові й нові обрії Всесвіту…
   
Василина Сепик

 

Похід в галерею був надзвичайно захоплюючим.  Було дуже цікаво послухати  історії з життя творця. Особливо запам'яталася історія про його перше кохання. Найбільше мене вразила  картина "Різдв'яна ніч". Це просто надзвичайно, як влучно художник вміє поєднувати кольори. В подальшому надіюся на те, що в мене з'явиться можливість відвідати ще не одну його виставку.

Євгенія Кулеба















До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural Natural