Наша асоціативне мислення вибудовало піраміду зі слів: «дефіцит», «криза», «обмеження», «репресії», «утиски», «помилка», тобто місця для наївної ностальгії за «світлим минулим» тут не передбачалося. 

Студенти історичного факультету організували дискусійну платформу в атмосфері відкритого та неформального діалогу. 

Перша зустріч «Комуналка: загадкові ритми» відбулася за участі Прийдуна Степана Васильовича. Ми задалися ціллю окреслити, яким чином радянське минуле впливає на сучасне українське. 


Відверта розмова


 Розмова зі С.Прийдуном

Політика Радянського Союзу мала на меті створити Homo Soveticus, людину радянську, певні риси якої живуть з нами досі, до прикладу, поділ на чуже - Зло та наше - Добро. Яку небезпеку приховує за собою будування ефемерної рівності, меншовартості та культури примусу та чи ця епоха самодеструктивності поховала сама себе, нам личить вивчати. 

Наша зацікавленість чи ж бодай байдужість до історичного наративу говорить про актуальний стан справ сьогодення та близького майбутнього 

Як подолати історію та що робити з цим горе-спадком – дилеми, які постійно з нами. Дослідження генеалогії усіх процесів допоможе проникнути у глибші пласти того, що ніколи не було «чужим» для нас. Не припиняємо цитувати Ярослава Грицака: «Історія як перешкода й історія як шанс».