Літня релігієзнавча школа у Зарваниці: молодь вивчає міжконфесійні відносини
20 червня 2016 р. на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розпочала свою роботу літня релігієзнавча школа для молоді під назвою «Міжконфесійні відносини: історія і тенденції сучасних процесів в Україні». Організація такої школи є пілотним проектом, ініціаторами якого стали керівник «Центру дослідження духовної культури», проф. Елла Бистрицька та вікарій Тернопільсько-Зборівського архиєпархії о. Віталій Козак.
В рамках літньої школи, яка відбулася на базі Маріїнського центру «Зарваниця», було передбачено науковий лекторій та круглі столи з обговорення актуальних питань міжконфесійних відносин в Україні, їх історичного розвитку та сьогодення. Лекції читали провідні українські релігієзнавці, богослови, фахівці з питань історії церкви та міжконфесійних взаємин.
На початку занять, у вівторок 21 червня, проф. Елла Бистрицька прочитала для слухачів школи оглядову лекцію «Поширення релігій на території України», де ознайомила аудиторію з історією поширення в нашій країні основних релігійних течій: православ’я, католицизму, іудаїзму, мусульманства, протестантизму, а також деяких менш поширених, але доволі цікавих релігійних віросповідань – таких, наприклад, як буддизм. Доповідачка використала у своїй лекцій актуальний матеріал із соціологічних досліджень Центру імені Разумкова, навела переконливу аналітику. Центральним меседжем викладеного матеріалу стала теза про те, що Україна є країною поліконфесійною й віротерпимою, де закон про свободу совісті є одним із найдемократичніших у світі. Відтак, маємо розвивати й поглиблювати міжконфесійні відносини в дусі основних цивілізаційних моральних та етичних норм, виявляти актуальні проблеми у їх розвитку й намагатися віднаходити шляхи їх практичного розв’язання.
Доповнила лекторій першого дня доповідь магістра історії Уляни Безпалько, запропонована у форматі мультимедійної презентації, на тему «Андрей Шептицький і греко-католики Росії». Обрана тема віддзеркалювала один із аспектів реалізації унійної моделі міжцерковних взаємин на початку ХХ ст. через призму діяльності митрополита Шептицького. Виклад матеріалу пожвавлювати інтерактивні ілюстрації, на основі котрих слухачі мали змогу отримати уявлення про особу, життя і діяльність митрополита Андрея, його родину, й сподвижників шляхетної справи, спрямованої на розбудову Російської католицької церкви східного обряду. Зокрема, було висвітлено героїчний шлях екзарха Леоніда Федорова, котрий через мучеництво здійснив апостольську місію служіння ідеї церковної єдності.
Наступного дня, 22 червня, учасники школи отримали змогу прослухати цикл лекцій з історії церковного права та окремих аспектів церковної історії. Доктор канонічного права, єпископ Теодор (Мартинюк) прочитав лекцію на тему «Історичний розвиток церковного права». Попри дещо складну тематику, яка передбачає використання латинської термінології й наукових дефініцій, єпископ Теодор зумів подати виклад матеріалу у цікавій та доступній формі. В доповіді було окреслено структуру Католицької Церкви, особливості взаємин Римо-Католицької Церкви зі Східними Церквами, юридичний статус і повноваження Святого Престолу та Папи, і багато інших актуальних аспектів. Також владика ознайомив учасників із Кодексом канонів Східних Церков – повним зібранням нормативних актів, що регулюють життєдіяльність зазначених церковних інституцій.
Доктор східних церковних наук, о. Віталій Козак виголосив доповідь на тему «Особливості підготовки Всеправославного собору у контексті проведення Вселенських соборів». Доповідач проаналізував історію скликання Вселенських соборів у першому тисячолітті, пояснив причини скликання зазначених соборів саме у східній частині Римської імперії, сформулював певні застороги щодо проведення Всеправославного собору у сучасному форматі та висловив сподівання, що скликання такого собору стане тим історичним прецедентом, котрий дасть змогу відновити зазначений форум у сьогоденні, й витворити належну юридичну основу для його скликання, проведення, ухвалення й реалізації актуальних рішень з питань, котрі постали перед Православною Церквою на сучасному історичному етапі.
У четвер, 22 червня, розгорнуту лекцію для слухачів літньої школи прочитав директор Релігійної інформаційної служби України (РІСУ) Тарас Антошевський. Початково тема його лекції була заявлена як «Стереотипи і камені спотикання міжконфесійних стосунків в Україні», проте в процесі роботи доповідь було розширено до аналізу широкого кола поширених релігійних й соціокультурних міфів сучасності, котрі перешкоджають – а іноді й сприяють – формуванню релігійної свідомості суспільства, й розвитку міжконфесійних відносин. У викладі свого матеріалу доповідач торкнувся безпосередньо тем з історії Церкви, котрі висвітлювалися на попередніх лекціях, що сприяло залученню аудиторії до жвавого обговорення й аналізу окреслених проблем. На завершення лекційної частини дня було організовано навчальну дискусію на тему «Єдина Помісна Православна Церква: за і проти». Слухачі отримали змогу висловити свої аргументи стосовно бачення запропонованої проблеми, й обговорити її у форматі жвавої дискусії.
На користь ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви (ЄППЦ) учасники літньої школи наводили такі важливі аргументи, як необхідність національної консолідації, усунення фактору агресивного ідеологічного впливу з боку Московського патріархату, зміцнення й розширення можливостей прогресивного розвитку для українського православ’я. Натомість опоненти наголошували на ризику витворення олігархічної монопольної структури, котра в перспективі може чинити утиски та перешкоджати рівноправній реалізації діяльності інших церков чи релігійних організацій в Україні, а також, з огляду на своє привілейоване становище в державі, допускати певні зловживання чи просто втратити стимули для розвитку.
У підсумку дискусії Т. Антошевський підкреслив значний життєтворчий потенціал ідеї створення ЄППЦ, проте наголосив на тому, що існує низка певних ризиків, котрі потрібно усвідомлювати заради їх усунення чи недопущення в майбутньому.
На завершення лекційного курсу, у п’ятницю 23 червня, заплановано лекцію провідного наукового співробітника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України проф. Віти Титаренко на тему «Міжрелігійний діалог: світовий та український виміри». Лекція супроводжувалася показом мультимедійної презентації і стала своєрідним підсумком опрацьованого слухами літньої школи матеріалу, логічним завершенням лекторію та дала можливість учасникам систематизувати й засвоїти отриману інформацію. Проф. В. Титаренко розглянула проблеми і перспективи налагодження міжрелігійного діалогу у його різноманітних вимірах: міжконфесійному у рамках однієї релігії, міжрелігійному, у вимірі взаємин між державними і релігійними структурами, у вимірі діалогу між віруючими та невіруючими тощо. Доповідачка навела переконливу статистику світових соціологічних центрів щодо поширення різних релігій у світі та рівню впливу релігійного чиннику на формування особистісного світогляду, а також виклала найновіші дані досліджень Центру Разумкова щодо релігійної ситуації в нашій країні. Було наголошено, що в умовах сучасного суспільно-політичного і культурного розвитку України діалог є стратегічною метою, а не засобом досягнення порозуміння.
Теоретичну частину лекції вдало доповнили рольові ігри на перевтілення у представників тієї чи іншої світової релігії та налагодження діалогу між ними. Було розіграно сценку одруження мусульманина з християнкою за участю молодої пари, священика, муфтія, батьків наречених, юриста й психолога, а також працівниці РАГСУ. В рольовій формі було розглянуто важливий практичний аспект міжконфесійних взаємин – проблему укладення змішаних шлюбів.
Другим завданням було розіграти ситуацію, повязану з введенням обов'язкового викладання християнської етики в школі. Серед персонажів були голова відділу освіту обласної державної адміністрації, черниця, катехитка, представники батьківських комітетів, раввин, журналіст смажених фактів, керівник місцевої умми, директор школи. Рольова гра торкалася важливих проблем інтеграції церковних установ у систему загальної освіти, і пошуку можливих шляхів їх взаємодії.
Слід зазначити, що частина слухацької аудиторії школи, представлена учнями 7-11 класів загальноосвітніх шкіл, на загал виявилася досить активною та проявила значний інтерес до питань релігієзнавчого характеру, передусім, що стосується площини практичного релігієзнавства. Кожного дня, після теоретичної частини, відбувалися обговорення заслуханих тем у рамках круглих столів і дискусій. Окрім того, можемо відзначити, що з кожною новою лекцією рівень оволодіння матеріалом та зацікавленість пропонованими проблемами серед учасників значно зростали – що не може не підкреслювати ефективність і вагоме значення розпочатого проекту, необхідного для поглиблення знань з історії та релігієзнавства серед молоді, а також формування її національної та релігійної свідомості.
Програма літньої школи виявилася цікавою та актуальною також і для магістрантів історичного факультету, які були активними учасниками круглих столів та обговорень, а також модерували дискусії. Слід відзначити плідну роботу Барана Богдана, Гуменного Сергія, Лесіцького Андрія, Литвинчука Олега, Петрика Юрія, Пістун Наталі, Струганець Марії.
Окрім теоретичної, наукової частини, учасникам школи було запропоновано також цікаву та різноманітну пізнавально-розважальну програму проведення дозвілля. В рамках роботи школи було проведено змістовні екскурсії до парафіяльного храму с. Зарваниця й територією Маріїнського центру.
Окрім того, щовечора на учасників літньої школи чекали захопливі ігри, квести, змагання й розваги, спрямовані на практичне закріплення здобутих у рамках прослуханого лекційного курсу знань. Підготовкою цієї частини роботи літньої школи займалася аспірант кафедри стародавньої та середньовічної історії ТНПУ Надія Волік з командою магістрантів історичного факультету.
Для більш плідної та дружньої праці учасників літньої школи було поділено на три групи, кожна з яких працювала над певним спектром завдань. Кожна група обрала собі назву й гасло, а також підготувала цикл презентацій. Впродовж тижня, проведеного у літній школі, групи працювали над розробкою презентацій релігієзнавчих тем: «Релігії світу: буддизм, іудаїзм, іслам», а також «Католицизм, православ’я, протестантизм». Учасники не просто розповідали про головні особливості тієї чи іншої релігії – вони підготували справжні п’єси, з повноцінним сюжетом, костюмами і декораціями, і потішили присутніх не тільки набутими знаннями, а й неабиякою акторською майстерністю, різнобічними талантами, інтелектом й почуттям гумору. Ввечері в четвер відбулася заключна товариська ватра.
За результатами проведення літньої школи всім учасникам вручено відповідні сертифікати.
Загалом проведення літньої школи «Міжконфесійні відносини: історія і тенденції сучасних процесів в Україні» продемонструвало актуальність і ефективність проекту, його доцільність в умовах сучасної освітньої ситуації. Досвід роботи з учнівською молоддю у форматі проведення літнього табору-лекторію для університетського середовища ТНПУ є певною мірою унікальним. Реалізація такого проекту вимагала значної організаційної та методологічної підготовки, і певні моменти довелося коригувати в процесі. Значний сегмент роботи в цьому плані виконала Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ.
Для учасників та організаторів літня школа виявилася новим цікавим досвідом, в межах табору сформувалося особливе дружнє середовище й зв’язки, які в подальшому сприятимуть поглибленню співпраці між ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, Тернопільсько-Зборівською архиєпархією УГКЦ, Тернопільською філією Малої академії наук України та загальноосвітніми закладами Тернопільської області в цілому, що є досить перспективним в руслі здійснення просвітницької діяльності серед молоді з метою поглиблення її духовного й освітнього рівня.
Насамкінець зазначимо, що літня релігієзнавча школа відбулася за фінансової підтримки народного депутата України Миколи Люшняка та деканів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.
Уляна Безпалько
