Подорож студентів хіміко-біологічного факультету у підземний світ Тернопільського Подністер’я (ФОТО)



Подорож студентів хіміко-біологічного факультету

 у підземний світ Тернопільського Подністер’я



У суботу 22 жовтрня студенти ХП-22 групи ознайомились із карстовими порожнинами півдня Тернопільщини. Зараз ми саме вивчаємо геологію і вирішили подивитись на осадові породи безпосередньо на місцевості. Організаторами поїздки виступили доцент кафедри хімії Хоменчук В.О. та викладач кафедри географії і методики її навчання Гавришок Б.Б.


Погода нам явно не сприяла. З самого ранку ішов дощ, а тому замість планованого водоспаду поїхали дивитись печери. Під землею дощ не є перешкодою. Подорож розпочалась із відвідування печери Вертеба, яку заслужено називають «Наддністрянськими Помпеями». Екскурсовод, Мирослав Іванович, детально розказав про артефакти трипільської культури, що знаходяться як у самій печері, так і в колекціях музеїв Кракова, Борщова й Тернополя. У Вертебі ми зустріли цілу колонію кажанів, що підготувались до зимівлі, побачили різноманітні зразки гіпсу – хемогенної осадової породи, що сформувалась у буденському морі та гігантські зерновики давніх жителів печери.


Далі наш шлях проліг на береги Серету в невеличке село Монастирок, де знаходиться печера «Язичницька» і один із жертовних каменів часів язичницьких жертвоприношень. На стінах печери, яка виявилась просто великим гротом, ми побачили досить дивну ікону Ісуса Христа із закритими очима, а поряд із печерою – величезну кам’яну брилу на трьох каменях-підставках. Вже потім дізнались, що то жертовний камінь, а по борознах на ньому колись стікала кров тварин, принесених в жертву богам. Особливе захоплення викликав вид на долину р.Серет.


Сфотографувавшись на фоні Серету, ми вирушили до ще однієї печери – Кришталевої у с. Кривче. На вході до печери побачили величезну чергу, про те у нас був свій екскурсовод, а тому, простоявши всього якихось 15 хвилин під дощем ми потрапили у підземний світ. Екскурсоводом тут, як і в Монастирку був наш викладач Богдан Борисович.


По підземних галереях і лабіринтах ходили більше години. То ще й вінницьких дітей за собою водили. І тут вже проявились педагогічні таланти майбутніх вчителів. Проходи у Кришталевій значно вужчі і складніші ніж у Вертебі. Але було справді захоплююче. Тут і господаря печери зустріли і кам’яну ящірку, на яку господар перетворив Наталочку. Після такого видовища почали хвилюватись за своїх Наталочок. В одному із коридорів взагалі виявилась справжня казка – тут і сова, і кобра і орел… І все це витворили підземні води при розчиненні гіпсу. Ще ми зіграли на печерному барані і полікували головний біль до «каменю-анальгіну». Справжнє захоплення викликала печерна троянда – «підсвітлений пластинчастий гіпс у стелі печери». А ще був печерний дельфін і слон. Із останнім ми таки сфотографувались на пам'ять.


Дорогою додому заїхали у Чортків, де побачили найстаріший дерев’яний храм Поділля. Погуляли площею Ринок, що збереглась із ХІХ століття, відвідали один із найкрасивіших костелів області – костел Святого Станіслава та церкву Покрови на Вигнанці. Остання вразила багатством оформлення як інтер’єрів так і подвір’я навколо храму.


Завершилась наша подорож походом на піцу у музей-їдальню «Пан Чартковський».

 

Студенти ХП-22 групи
Стельмащук Ірина,
Пастернак Валентина


В очікуванні одногрупниць на березі Серету


Знахідки трипільської культури у печері Вертеба


На Ринковій площі Чорткова


У лабіринтах печери Кришталева


Хіміки у Печерному залі


Холодно, дощ, а ми йдемо в печеру


Язичницьке капище у с. Монастирок


До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural Natural