Кафедра географії ТНПУ ім.В.Гнатюка провела конференцію до 100-річчя  академіка М.Паламарчука

 

3 листопада 2016 року на кафедрі географії та методики її навчання відбулася студентська науково-практична конференція, присвячена 100-річчю з дні народження найвідомішого українського економіко-географа та економіста другої половини XX століття, академіка НАН України Максима Мартиновича Паламарчука.

Конференцію організовано силами магістрантів першого року навчання під керівництвом доцента кафедри Михайла Васильовича Потокія.

Привітав учасників заходу декан факультету, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України Андрій Васильович Кузишин.

У вітальному слові завідувача кафедри доктора географічних наук професора Мирослава Яковича Сивого було дано аналіз робіт академіка М. М. Паламарчука та представників його школи, які стосуються його досліджень впливу мінеральних ресурсів на структуру промислових комплексів регіонів.

У вступному слові організатор конференції кандидат географічних наук, доцент кафедри географії Михайло Васильович Потокій висвітлив основні напрями досліджень академіка М. М. Паламарчука.

Внесок академіка М.М.Паламарчука у розвиток сучасної суспільної (економічної та соціальної) географії знайшли своє втілення у дослідженнях Я. І. Жупанського, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія, С. І. Іщука, О. В. Гладкого, О. Яроменко, О. М. Федюка, і, зрозуміло, що його власні праці та праці, написані у співавторстві, чекають ще нових поціновувачів його доробку. У них не тільки історія нашої науки, а й її майбутнє.

Загалом М. В. Потокій виокремив такі штрихи у доробку академіка М. М. Паламарчука.

1. Промислове комплексоутворення: теоретичні й методологічні основи промислового комплексоутворення, структурного аналізу і розміщення промисловості; вплив мінеральних ресурсів на формування промислових комплексів України; дослідження функціональної структури промислового комплексу; дослідження територіальної структури промислового комплексу економічного району.

2. Агропромислове комплексоутворення: дослідження теоретичних і методологічних проблем формування й територіальної організації агропромислових комплексів (АПК) – вузькогалузевих та інтегральних.

3. Концепція суспільно-територіальних комплексів (СТК): розробка концепції виробничо-територіальних комплексів; розробка концепції суспільно-територіальних комплексів.

4. Методика навчання економічної й соціальної географії у середній школі: розробка змісту та  впровадження у навчальний процес підручника з географії Української РСР, потім  з – географії України, яким користувалися 20 років, а загальний тираж склав понад 7 мільйонів примірників, а також підручників з економічної і соціальної географії України. Був головою редколегії ряду посібників для вчителів.

5. Методика навчання економічної і соціальної (суспільної) географії у вищій школі: розробка і видання ряду підручників і посібників із економічної і соціальної географії для вищих навчальних закладів. Був прихильником запровадження у навчальний процес нових суспільно-географічних курсів (дисциплін).

6. Розробка схем економічного (соціально-економічного) районування України: разом із львівськими колегами – М. І. Долішнім та Л. Т. Шевчук, а також сином О. М. Паламарчуком – розробив дві схеми районування України (1990-94 рр. і 1997 р.), які відбивали результати багаторічних досліджень у галузі економічної і соціальної географії та регіональної економіки й регіональної політики.

7. Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Підготував понад 10 докторів наук (географічних та економічних) і понад 20 кандидатів наук, серед них: Г. Балабанов, І. Горленко, О. Заставецька, Р. Іванух, С. Іщук, П. Масляк, В. Нагірна, Я. Олійник, О. Паламарчук, М. Пістун, В. Семенов, Д. Стеченко, М. Фащевський, І. Пушкар, Р. Язиніна, Є. Бітаєва, В. Захарченко, Р. Литвиненко,  С. Малюк, Л. Немченко, В. Обозний, Н. Процько, К. Тащук, В. Щабельська, Т. Яснюк, П. Коваленко. Більшість із них працюють у провідних українських вищих навчальних закладах – завідувачами кафедр, професорами і доцентами, кафедр, науковими співробітниками науково-дослідних установ. У співавторстві зі своїми учнями академік М. М. Паламарчук видав десятки наукових праць – монографій, підручників, посібників, статей.

7. Підтримка українських географів у їхніх починаннях в регіонах: обіймаючі високі наукові посади, сприяв у науковій роботі українським економіко-географам в регіонах – Я. І. Жупанському, В. П. Руденку, О. І. Шаблію та іншим.

У доповіді Оксани Качмарської та Олени Мотас “Життєвий і творчий шлях академіка Максима Мартиновича Паламарчука” прозвучали дані не тільки про життєвий і творчий шлях відомого вченого, а й спогади академіка М. М. Паламарчука про своє життя.

Виступаючі детально зупинилися на так званому “львівському”, а потім й “київському” етапах його життєвого шляху. Також висвітлили його участь у радянсько-німецькій війні 1941-45 рр., роботу над створенням його власної наукової школи, коротко охарактеризували представників цієї школи, назвали головні праці академіка, а також представили дані про його роботу зі створення й забезпечення середньої школи підручником з географії України, за яким навчалися понад 20 років. 

Перед учасниками конференції виступила Ольга Володимирівна Заставецька, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України  та туризму, представниця наукової школи академіка М. М. Паламарчука. Вона поділилася враженнями від зустрічей із своїм науковим керівником, подала кілька прикладів високої культур академіка М. М. Паламарчука, зупинилася на деяких моментах з його біографії, навела кілька докази беззастережного служіння М. М. Паламарчука науці, Україні. О. В. Заставецька виразила вдячність долі, яка звела її з такою чудовою людиною, як М. М. Паламарчук.

Ольга Володимирівна охарактеризувала життєве кредо академіка М. М. Паламарчука, детально розповіла про своє навчання в аспірантурі під його керівництвом, яскраві епізоди співпраці з ним тощо.

Роман Робак, Роман Двуліт та Тетяна Талюш підготували доповідь на тему “Розробка теоретичних і методологічних основ промислового комплексоформування”, у якій висвітлили еволюцію поглядів Максима Мартиновича Паламарчука на суть територіально-виробничого комплексу, його трансформацію в СТК – суспільно-територіальний комплекс, роботи академіка з дослідження умов бурякосіяння на Правобережжі України і в Україні загалом, коротко виклали зміст основних монографій, написаних за редакцією академіка і присвячених питанням дослідження основних ТВК України.

У виступі наведені конкретні приклади виокремлених академіком М. М. Паламарчуком та його співавторами типів і видів комплексів, а також подано їхню стислу характеристику.

Роксолана Білоус, Віталій Ткач та Оксана Качмарська у доповіді “Розробка М. М. Паламарчуком основ агропромислового комплексоформування” розкрили суть агропромислового комплексу, його типи, подали розгорнуту характеристику основних типів АПК, їх розробку у працях колективу відділу теоретичних проблем економічної географії, показали приклади таких суспільно-географічних утворень в Україні. Зокрема детально охарактеризували приміський тип АПК, рослинницько-промислові комплекси – зернопромисловий, бурякоцукровий, картоплепромисловий, льонопромисловий, олійно-жировий, ефірно-олійний, тваринницько-промислові – молокопромисловий, м’ясопромисловий, птахопромисловий тощо. Виступачі зупинилися на особливостях агропромислового комплексоформування на території Україні як районі старого освоєння, показали приклади територіальних агропромислових утворень (комбінати тощо), їх роль у забезпеченні харчової та легкої промисловості необхідною сировиною, на населення – продуктами харчування. Звернули увагу на зростаючі екологічні проблеми, з якими стикнулося сільське господарство та переробна ланка АПК при розгортанні агропромислового будівництва в Україні, в її окремих регіонах.

Ірина Тимків, Оксана Кравець, Ірина Кравець представили доповідь на тему “Дослідження впливу мінеральних ресурсів на формування структури районного промислового комплексу у працях М.М. Паламарчука та його учнів”, у якій вказали, що важливим чинником соціально-економічного розвитку, функціонування суспільно-територіального комплексу України є різноманітні природні ресурси. Вони найбільше впливають на розвиток, розміщення й територіальну організацію виробництва. Так, академік М. М. Паламарчук вважав, що вплив родовищ корисних копалин на формування виробничо-територіальних комплексів залежить від їх якісних особливостей, обсягу запасів, умов розміщення і стану розробки, і цей вплив змінюється залежно від природних та економічних особливостей регіону і проявляється насамперед у розвитку спеціалізації та комплексотворення. Залежно віл того, як впливають мінеральні ресурси на участь відповідних галузей у територіальному поділі праці М. М. Паламарчук виділили ресурси міждержавного, загальнодержавного, регіонального та місцевого чи локального значення. З освоєнням багатьох нових родовищ здебільшого утворюються або розвиваються не тільки підприємства видобувної та обробної промисловості, а й численні та різноманітні супутні чи допоміжні виробництва. Також, М. М. Паламарчук виділив такі територіальні поєднання родовищ корисних копалин, як кущ, макрокущ, район, макрорайон і зону. Залежно від видового складу корисних копалин у кожній з форм зосередження родовищ М. М. Паламарчук та його учні виділяють два типии – монокомпонентний і полікомпонентний.

Олена МОТАС, Оксана КАЧМАРСЬКА (магістрантки). “Вклад академіка М. М. Паламарчука у розвиток шкільної та вузівської економічної та соціальної географії”. Так, академік М. М. Паламарчук видав п’ять книг – посібників для вчителів, сім видань підручників і посібників з географії для середньої школи. Перши м великим посібником, який створив учений, була книга “Украинская ССР”, друга – дещо розширена й змістовніша книга “Економічна географія Української РСР (з основами теорії)”.

Важливе значення для поширення знань про Україну, оволодіння ними вчителями, учнями, студентами мали такі книги-посібники для вчителів, як “Агропромисловий комплекс Української РСР” за ред. М. Паламарчука (1980 р.) та “Географія мінеральних ресурсів Української РСР” у співавторстві з І. О. Горленко і Т. Є. Яснюк (1985 р.).

Протягом 1980-1981 рр. вийшов у світ навчальний посібник для 8 класу середньої  школи “Географія Української РСР”, причому українською, російською, молдавською, угорською та польською мовами.

Останнє третє видання підручника “Географія України” для 9 класу середньої школи було по суті першим підручником з географії незалежної України. Цей підручник мав особливе значення як найновіше джерело знань з географії незалежної Української держави.

Багаторічну працю Паламарчука на ниві педагогічної діяльності відзначило Міністерство освіти України. За видатні заслуги в галузі освіти і педагогічної діяльності він був нагороджений нагрудним знаком “Відмінник народної освіти” (1976 р.) і медаллю С. А. Макаренка (1986 р.).

Тема доповіді Оксани та Ірини Кравець, Ірини Тимків – “Наукова школа академіка М. М. Паламарчука. Наукова спадщина вченого”. У ній розкрито суть школи суспільної географії академіка Максима Мартиновича Паламарчука, основні напрями досліджень самого академіка та співробітників відділу теоретичних проблем економічної і соціальної географії Сектору географії Інституту геофізики імені Суботіна АН України (з 1991 року згодом став ІГ НАН України), перелік учнів академіка із детальною характеристикою напрямів їх наукових досліджень. У доробку академіка понад 360 наукових праць, із яких 54 особисті та у написані у співавторстві монографії, підручники для середньої і вищої школи, посібники для вчителів географії, значна кількість праць колективу відділу теоретичних проблем економічної і соціальної географії, написаних за редакцією академіка М. М. Паламарчука.

У виступі Ігоря Львовича Дітчука, викладача кафедри географії та методики її навчання, також прозвучали враження від спілкування із академіком М. М. Паламарчуком у 1980-х роках, коли той навчався у очній аспірантурі відділу географії населення Сектору географії Інституту геофізики імені Суботіна АН України. Доповідач також відмітив високу культуру спілкування, готовність допомогти молодим науковцям у їхніх дослідженнях, деякі цікаві моменти із перебігу наукових суперечок, перепалок, диспутів, які притаманні науковій еліті.

На завершення співробітники наукової бібліотеки Ольга Іванівна Шанайда і Зіновія Йосипівна Ірик із своїми колегами представили виставку творів академіка М. М. Паламарчука, охарактеризували основну його бібліографію, подали перелік робіт про М. М. Паламарчука, а також презентували фонди суспільно-географічної літератури, наявної у фондах наукової бібліотеки, у тому числі багатьох учнів академіка – С. І. Іщука, В. П. Нагірної, О. В. Заставецької, І. О. Горленко, Т. Яснюк, М. Д. Пістуна, а також інших провідних соціо-економіко-географів сьогодення.

З. Й. Ірик продекламувала вірш-гумореску, який присвятила одному із моментів з життя академіка М. М. Паламарчука – перебуванні української делегації у складі М. М. Паламарчука, М. Д. Пістуна і О. І. Шаблія на 7-му з’їзді Всесоюзного географічного товариства, що відбувся в місті Фрунзе, тодішній столиці Киргизької РСР, у 1980 році.

Завершилася конференція переглядом літератури про академіка М. М. Паламарчука і фондів суспільно-географічної літератури наукової бібліотеки. Були представлені підручники  та посібники із основ теорії суспільної географії М. Д. Пістуна, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія, література з загальної географії, економічної і соціальної географії світу та України, монографії провідних сучасних економіко-географів та соціо-географів, вибрані твори деяких російських класиків економічної і соціальної географії (І. Нікольський, Ю. Саушкін, М. Колосовський, А. Чистобаєв, М. Шаригін, Т. Калашнікова).

 

 

Доцент кафедри географії
та методики її навчання