Позитивне мислення це не лише наш настрій, а й наше здоров'я та загальний стан благополуччя. На тлі війни та пандемії зросли рівні депресій та інших психічних розладів. 

Як розвивати позитивне мислення, яка різниця між психічним та психологічним здоровʼям та методи, які допоможуть розвинути позитивне мислення — усе це та більше розповіла психологиня, доктор психологічних наук ТНПУ Савелюк Наталія Михайлівна. 

— Як українське суспільство пристосувалося до хронічного стресу, пов'язаного з війною та пандемією COVID-19?

— Україна вже третій рік перебуває в умовах повномасштабної війни. Початок конфлікту, який став офіційно "повномасштабним" у лютому 2022 року, корінням своїм сягає ще 2014 року. Тоді війна, хоч і не торкалася кожного громадянина, почала впливати на регіони та спільноти, спричиняючи глибокі зміни в суспільстві.

Коли повномасштабна війна розгорнулася, це стало шоком для більшості українців, які звикли до життя, що не було прямо пов'язане з бойовими діями. Повна мобілізація країни, атаки на мирні міста, руйнування інфраструктури – все це створило атмосферу хронічного стресу і невизначеності.

Ситуацію ускладнює те, що одночасно з війною Україна зіштовхнулася з пандемією COVID-19. Вона створила додаткові виклики, зокрема в сфері охорони здоров'я та соціальних обмежень, і підвищила рівень стресу серед населення. У цій невизначеності і хронічному стресі багато людей почали відчувати емоційне та психологічне виснаження.

Офіційні дані показують, що кількість людей з симптомами депресії збільшилася, і це спричиняє серйозні занепокоєння. Депресія часто не визнається як серйозний стан, але це складне психічне захворювання, яке вимагає лікування і підтримки. Субдепресивні стани, які менш помітні, але також серйозні, стали більш поширеними, що впливає на загальний рівень психічного здоров'я в країні.

— В умовах хронічного стресу та невизначеності, як, на вашу думку, позитивне мислення може допомогти людям справлятися з емоційним і психологічним виснаженням?

— В умовах, коли стрес і невизначеність стають повсякденною реальністю, важливо знайти способи підтримки психічного здоров'я та розвитку позитивного мислення. Позитивне мислення – це зосередження на позитивних аспектах життя, цінностях і перевагах, а також на майбутніх цілях і можливостях. Воно допомагає справлятися з викликами і зменшувати вплив негативних емоцій.

Одним із ключових аспектів позитивного мислення є зосередження на власних перевагах і чеснотах. Коли людина приймає себе такою, якою вона є, і бачить свої сильні сторони, це допомагає їй справлятися з негативними обставинами і знаходити світло навіть у найтемніші часи. Позитивне мислення передбачає фокусування на щасливих моментах і можливостях, а не на перешкодах і невдачах. Такий підхід сприяє створенню більш оптимістичного світогляду, що важливо в умовах постійного стресу.

Незважаючи на те, що в умовах війни та пандемії позитивне мислення може здаватися важкодоступним, воно може стати рятувальним колом для багатьох українців. Саме завдяки здатності бачити світло в темряві та орієнтуватися на позитивні аспекти, ми можемо знайти сили для подолання труднощів і будувати краще майбутнє.

— Чи є різниця між психічним і психологічним здоров'ям у контексті сучасної української психології? Адже часто люди обʼєднують ці поняття у синоніми.

— Психічне та психологічне здоров'я часто розглядають як синоніми, але в українському контексті психічне здоров'я відноситься до стану психіки, тоді як психологічне здоров'я включає особистісний розвиток, взаємини і соціальну взаємодію. Академік Сергій Дмитрович Максименко розділяє ці поняття, тоді як Юрій Михайлович Швабл вважає їх синонімами. Всесвітня організація охорони здоров'я трактує психічне здоров'я як комплексний стан, що включає загальне благополуччя.

В українській традиції "благополуччя" може означати фізичне, психологічне та духовне здоров'я. Під час війни та соціальної нестабільності стан психічного здоров'я може погіршуватися через стрес і несприятливі обставини.

Позитивне мислення, яке фокусується на хорошому в житті, допомагає долати психічні навантаження та невизначеність. Мартін Селігман, засновник позитивної психології, наголошував, що краще не нашкодити, якщо не можна допомогти. Позитивне мислення допомагає зберігати рівновагу і підтримувати психічне здоров'я в умовах війни та стресу, зосереджуючись на успіхах, щасливих моментах і можливостях.

— Що ж може запропонувати психологія, щоб пояснити, як розвивати позитивне мислення і виховувати добрих людей? 

— Вікова психологія досліджує різні стадії розвитку людини, зокрема, у дітей, надаючи рекомендації для розвитку позитивного мислення. На практиці це може бути складніше, ніж здається, через брак часу, перевтому батьків та інші побутові клопоти, що можуть призвести до нехтування важливими аспектами виховання.

Однією з найвідоміших теорій, яка описує етапи розвитку особистості, є теорія Еріка Еріксона. Він виділив кілька стадій розвитку, підкреслюючи важливість ранніх років життя, коли формується мозок. Сучасні дослідження підтверджують, що мозок залишається пластичним і в дорослому віці, але зміни відбуваються складніше, ніж у дитинстві.

Перша стадія за Еріксоном — це "довіра проти недовіри", яка триває від народження до трьох років. Вона визначає, як дитина сприймає світ: як місце, де можна довіряти, чи, навпаки, де переважає недовіра. Важливо, щоб батьки створювали стабільне середовище, де дитина відчуває себе захищеною. Це включає фізичне забезпечення, а також психологічну підтримку, наприклад, усмішки, обійми, ігри з дитиною. Ці прості жести допомагають дитині розвивати довіру, що є основою позитивного функціонування особистості.

Друга стадія за Еріксоном — це "автономія проти сорому та сумнівів", яка триває від півтора до трьох років. У цей період дитина починає відчувати свою незалежність, навчаючись ходити та говорити, а також освоюючи гігієну та самообслуговування.

Ризики цієї стадії виникають, коли батьки надмірно контролюють дитину, що може призвести до сорому та сумнівів у своїх здібностях. Важливо створити безпечне середовище, надаючи при цьому дитині свободу для самовираження, дозволяючи їй вчитися на власних помилках і не карати за невдачі. Наприклад, коли дитина хоче навчитися застібати ґудзики або зав'язувати шнурки, краще дати їй спробувати самостійно, навіть якщо це займає більше часу. Це допоможе дитині відчути свою автономію, сприяючи її майбутньому розвитку.

Третя стадія за Еріксоном, "ініціатива проти провини", триває від трьох до п'яти років. У цей період дитина активно грається, вигадує сюжети ігор, бере на себе роль лідера. Підтримка ініціативи та стимулювання творчості тут критичні. Батькам важливо дозволяти дітям пробувати нові речі, навіть якщо це несе деякий ризик. Не слід обмежувати ініціативу дітей чи критикувати їх за невдачі, інакше це може призвести до почуття провини, яке є більш стійким і глибоким, ніж сором.

Четверта стадія, "працездатність проти неповноцінності", триває від 5 до 12 років і збігається з періодом навчання в школі. Тут діти вчаться писати, читати та розвивають соціальні навички. Батькам слід допомагати їм, не нав'язуючи стереотипів чи власних нереалізованих амбіцій. Надмірна критика або контроль можуть викликати почуття неповноцінності, що негативно вплине на самооцінку. 

Замість постійних виправлень і зауважень, варто підкреслювати позитивну поведінку та заохочувати дітей до творчості й ініціативи. Позитивне мислення допоможе їм зберегти оптимізм навіть у складних ситуаціях, таких як війна чи інші труднощі.

— Які поради ви можете дати людям, які тільки починають займатися розвитком позитивного мислення?

— Не варто відкладати розвиток позитивного мислення, навіть коли день починається погано — через погану погоду, біль чи повітряну тривогу. Вироблення звички позитивного мислення допомагає долати ці виклики.

Ведення щоденника — корисний інструмент для відстеження настрою та пошуку моментів, що підвищують або знижують рівень задоволення. Записуйте емоції тричі на день за шкалою від 0 до 10. Навіть у невдалий день знайдіть щось позитивне, наприклад, чашку кави або комплімент. Пишіть моменти радості і вдячності. Подяка допомагає зміцнити взаємовідносини та покращує настрій.

Якщо певні ситуації чи люди знижують настрій, це може бути сигналом для змін. Водночас, знайдіть те, що приносить радість, і дозвольте собі більше таких моментів. Наприклад, якщо вам подобається готувати, проводьте більше часу в кухні; якщо приємно допомагати іншим, займіться волонтерством.

Щоденник потребує лише 5-6 хвилин на день і може стати альтернативою негативним звичкам, як-от читання негативних новин. Інші духовні практики, такі як медитація, йога та дихальні вправи, також сприяють позитивному мисленню.

— А як щодо такої практики як афірмації?

— Афірмації — ще один спосіб підвищити позитивне мислення. Це короткі, чіткі, позитивні фрази, які треба повторювати регулярно, бажано в теперішньому часі. Дуже важливо, щоб афірмації були емоційно зарядженими і викликали у вас яскраві образи. Вони мають бути чіткими і діяти на вас особисто.

Іноді радять використовувати афірмації, які вже відомі, але краще створювати свої власні, які вас надихають. Ви можете їх змінювати, поки не знайдете ту, яка "зачепить" вас найбільше. Наприклад, афірмація "Сьогодні я стану кращим, ніж вчора" може сприйматися як банальна, але якщо вона викликає у вас емоції і мотивує, то це правильна фраза для вас.

Є дослідження, які підтверджують ефективність афірмацій. Коли їх регулярно повторювати, особливо емоційно і з візуалізацією, це може впливати на мозок і сприяти більш позитивному мисленню та світогляду.

Отже, щоденник і афірмації — це прості, але ефективні інструменти, які допомагають розвивати позитивне мислення. Важливо, щоб вони були особистими, емоційними та відповідали вашому життєвому досвіду.