Студенти ТНПУ здійснили подорож
у геологічне минуле нашого краю
або Кам’яний літопис Придністер’я
(маршрутний етап польової практики
з геології і геоморфології)
Польова практика є невід’ємною частиною навчального процесу підготовки бакалаврів освітніх програм 106 «Географія», 014.07 Середня освіта (Географія), 101 Екологія, «Гідрологія» та «Ґрунтознавство, експертна оцінка земель та територіальне планування» за спеціальністю 103 Науки про Землю.
З 28 до 30 травня 2024 року відбувся маршрутний етап польової практики з геології та геоморфології за маршрутом: Тернопіль – с.Більче-Золоте – с.Монастирок – с.Нирків – м.Заліщики – с.Хрещатик – с.Дзвенигород – с.Трубчин – с.Окопи– м.Кам’янець-Подільський – с.Китайгород – с.Кривче – м.Чортків – м. Тернопіль (керівники практики: Сивий М.Я., Дем’янчук П.М., Гавришок Б.Б.).
Під час практики ми побачили низку відслонень, навчились у польових умовах визначити й описувати осадові гірські породи (вапняки, пісковики та гіпси), скам’янілості морських організмів з різних геологічних епох. Ознайомилися також з різними формами рельєфу Подільського Придністер’я. Окрім цього, оглянули низку пам’яток архітектури, що зустрічались по маршруту практики.
Першим об’єктом вивчення стала печера Вертеба (пам’ятка природи геоморфологічного профілю) в окол.с.Більче Золоте, яку археологи заслужено називають “Наддністрянськими Помпеями”. Тут ми мали змогу ознайомитися з поверхневими та підземними формами карстового рельєфу. У самій печері побачили кілька різновидів гіпсів – хемогенної осадової породи, що сформувалась у баденському морі. В печері добре збереглись численні сліди перебування давньої людини – різні предмети матеріальної культури, які відносяться до палеоліту, неоліту і більш пізнього часу. Далі наш маршрут проліг до с.Монастирок, де описали мальовничу каньйоноподібну долину р. Серет та відслонення гравійних конгломератів. У закинутому піщаному кар’єрі, що знаходиться неподалік с.Більче-Золоте, зібрали колекцію фауни устриць.
Біля гроту у відслоненні гравійних конгломератів в с.Монастирок
Традиційною локацією польових практик є урочище Червоне, яке знаходиться між селами Нирків та Нагоряни Товстенської селищної громади. На відміну від звичайних туристів, студенти обходять увесь периметр каньйону й описують відслонення наявних тут гірських порід (гіпсів, літотамнієвих вапняків, пісковиків, конгломератів) та пригадують умови їх формування, а також наочно бачать геологічну роботу річки.
Наступною локацією було відслонення гірських порід в околицях с.Хрещатик. Особливу увагу ми приділили опису товщі баденських відкладів неогену, представлених гіпсами та кількома різновидами вапняків (літотамнієвими, брекчієподібними, крейдоподібними). З високого правого берега (з висоти пташиного польоту) відкривається неповторна панорама м.Заліщики, яке розкинулось у підковоподібній меандрі Дністра.
Відслонення неогену у с.Хрещатик
Другий день практики пройшов в околицях с.Китайгород та в м.Кам’янець-Подільський, де відслонюються потужні товщі гірських порід різного віку. Тут ми мали можливість описати породи ордовицького, силурійського, крейдового та неогенового періодів. Особливо захоплюючі враження отримали від пошуку трилобітів у породах силуру.
У пошуках трилобітів на Китайгородському відслоненні
Упродовж третього дня ми описали відслонення силурійських відкладів в околицях с.Дзвенигород (неподалік геостаціонару), описали основні елементи долини р.Дзвинячки, яка є лівою притокою Дністра, відвідали печеру Кришталева, описали відслонення девонських порід у с.Кривче та зібрали тут доволі презентабельну колекцію скам’янілих решток морських організмів.
У печері Кришталева
Вивчаємо девонські пісковики
Наша захоплююча мандрівка закінчилась поверненням до Тернополя. Всі учасники практики залишилися задоволеними та повними нових вражень. Ми вдячні нашим викладачам за організацію цієї чудової подорожі та за можливість глибше пізнати наш неповторний край.
Особливу подяку хочемо висловити ЗСУ за можливість навчатись та досліджувати наш рідний край!
Наталя Пензей (студентка Г-12)
та Наталя Богун (студентка Е-16)
