Літературна спадщина 

професора ТНПУ Миколи Ткачука: 

наукове осмислення та нові горизонти

У четвер, 7 листопада, в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Перехресні стежки та поза ними: розвиток жанрів та стилів у літературі», присвячена 75-річчю з дня народження професора Миколи Ткачука, видатного українського філолога, літературознавця та педагога.


Учасники Всеукраїнської наукової конференції


Вступне слово модератора — Тетяни Скуратко

Із вітальним словом до учасників звернулися:
- доктор педагогічних наук, професор, в. о. ректора ТНПУ Володимир Кравець,
- доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародного співробітництва ТНПУ Ірина Задорожна,
- заступник голови Тернопільської обласної  організації Національної спілки письменників України Олег Герман,
- кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету філології і журналістики ТНПУ Галина Бачинська,
- доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики ТНПУ Наталія Поплавська,
- український поет, есеїст і перекладач, випускник ТНПУ Василь Махно,
- завідувач кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Степан Хороб,
- директорка наукової бібліотеки ТНПУ Ірина Чайка,
-  професор кафедри театрального мистецтва, народний артист України. Вʼячеслав Хімʼяк.

Виступи супроводжувалися словами вдячності за значний внесок професора Ткачука у розвиток української літературознавчої науки.

У рамках пленарного засідання, яке модерувала кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання ТНПУ Тетяна Скуратко, було представлено низку доповідей, присвячених різним аспектам літературознавства та вивчення української культури. Однією з ключових тем стала постать Миколи Ткачука, чиї наукові досягнення продовжують впливати на розвиток українського літературознавства. Микола Зимомря, доктор філологічних наук, професор кафедри англійської мови та перекладу Дрогобицького державного педагогічного університету, окреслив важливість професора Ткачука як знакової особистості на тлі епохи, підкреслюючи його величезний вклад у розвиток національної науки.


Під час проведення заходу

Дослідження ролі Миколи Ткачука в становленні незалежного українського літературознавства також стали предметом уваги в доповіді Світлани Бородіци, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української та зарубіжної літератури Тернопільського національного педагогічного університету. 

У доповідях, які звучали на засіданні, акцентувалась увага на важливих аспектах української літератури та її історії. Доктори філологічних наук, професори кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Зоряна та Мар’яна Лановик розглянули роль Миколи Ткачука в становленні незалежного українського літературознавства, наголошуючи на його інтелектуальному та методологічному впливі на літературний процес. 

Сидір Кіраль, доктор філологічних наук та завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України, доповів про щоденники та епістолярну спадщину Івана Чендея. Галина Райбедюк, професорка Ізмаїльського державного гуманітарного університету, у своїй доповіді звернулася до інтертекстуальної матриці дисидентського тексту Степана Сапеляка, а Світлана Журба, доцентка Криворізького державного педагогічного університету, акцентувала увагу на літературознавчій рецепції Миколи Ткачука від Котляревського до Андрусяка. Доповідь професорки Бердянського державного педагогічного університету Ольги Харлан, стосувалася сучасного історичного детективу, аналізу особливостей цього жанру у сучасній українській літературі. 

Доповіді на пленарному засіданні не лише підкреслили значення історико-літературних досліджень для формування національної ідентичності, але й дали поштовх майбутнім літературознавцям до подальших наукових досліджень у цій галузі. Конференція стала важливою науковою подією, яка ще раз підтвердила значущість діяльності професора Миколи Ткачука в українському літературознавстві та педагогіці. Учасники заходу висловили спільне бажання продовжувати наукове осмислення спадщини ювілята.

Студентка групи Ж-24
Юлія Стебліюк