«Відлуння творчого магістерського проєкту»
«Сім струн я торкаю, струна по струні,
Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають
По рідній коханій моїй стороні»
(Леся Українка. «Сім Струн»
SІ «Settina»)
Достойним завершенням навчання магістрантки спеціальності 025 (Музичне мистецтво) Марії Чорній (клас к.п.н., доцентки Ірини Гринчук) стала презентація творчого проєкту «Українська фортепіанна музика: європейський контекст». Його концепція полягала у представленні різножанрового фортепіанного репертуару як певної етапності становлення фортепіанних жанрів в українській музиці, взаємопов’язаності цих процесів із загальноєвропейськими мистецькими тенденціями, осібності і взаємопов’язаності різновидів музичного стилю, як цінного матеріалу художньої комунікації у культурно-мистецькій та освітній практиці, як важливого чинника національно-культурної самоідентифікації сучасної молоді.
У програмі концерту прозвучали концертна обробка «Ой місяцю, місяченьку» Владислава Заремби (1833–1902), Сонатина С-dur (1939) Миколи Колесси (1903–2006), яка є прикладом «національної адаптації» жанру (І частина «Слідами Довбуша», ІІ частина «Ноктюрн», ІІІ частина «Біля вогнища»).
«На крилах фантазії думки літають
В країну таємної ночі,
Там промінням грають,
там любо так сяють
Лагідні веснянії очі»
(Леся Українка. «Сім Струн» LA «Nocturno»)
Ці рядки стали епіграфом до виконавської інтерпретації фортепіанних мініатюр нашого видатного земляка Василя Барвінського (1988–1963): Прелюдія №1, F-dur, та Сергія Борткевича (1877–1952), твори якого повернулися в Україну уже в час її незалежності: «З наспівів няні» тв. 41 №1 (цикл «З мого дитинства»), Прелюдія тв. 39 №8.
Окремий блок проєкту презентував фортепіанну творчість видатних митців, родинно пов’язаних із славетною Соломією Крушельницькою, –Мирослава Скорика (1938–2020) та Богдани Фільц (1932–2021). Їх твори стали якравим явищем національного та європейського музичного мистецтва, вони впізнавані в концертних залах світу, стаючи «музичними амбасадорами» України у час воєнних викликів.
«Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!
Вершить свій правий суд свята людська скорбота!
Синам, що віддають життя за отчий дім,
Що волю принесли крізь непроглядний дим,
Наш Київ Золоті розкрилює ворота!»
(Максим Рильський. «Києву»)
Прикладом «історичної музичної візії» є «Київський триптих» Богдани Фільц, створений у 1982 році із посвятою до 1500-ліття Києва. Назва циклу, узагальнено-програмні назви частин триптиху (Ostinato, Toccata, Maestoso) вибудовують образно-емоційне коло та контрастну драматургію циклу, а використання сучасних засобів музичної виразності створює багатогранний триптих історичного Києва: величного древнього, трагічного середньовічного і, всі ми віримо, сучасного переможного!
Дякуємо воїнам ЗСУ, усім захисникам і патріотам України, які наближають ПЕРЕМОГУ!
Ірина Гринчук, доцентка кафедри музикознавства
та методики музичного мистецтва ТНПУ ім. В. Гнатюка
