Викладачі ТНПУ ім.В.Гнатюка виступили з доповідями на відкритті виставки до 97-ї річниці проголошення Акту Злуки українських земель

Викладачі ТНПУ ім.В.Гнатюка виступили з доповідями

на відкритті виставки до 97-ї річниці

проголошення Акту Злуки українських земель

З нагоди відзначення 97-ї річниці проголошення Акту Злуки українських земель 21 січня 2016 року в приміщенні Державного архіву Тернопільської області відбулося відкриття документальної виставки «В єдності сила народу».

Виставку відкрив директор держархіву області кандидат історичних наук Федір Полянський. З вітальним словом виступили: заступник голови Тернопільської облдержадміністрації – керівник апарату облдержадміністрації Ігор Вонс та заступник голови Тернопільської обласної ради, кандидат історичних наук Любомир Крупа. На відкритті виставки також поділились своїми думками стосовно вікопомності та важливості події 22 січня 1919 року для історії України, науковці: декан історичного факультету ТНПУ ім. В.Гнатюка доктор історичних наук, професор Микола Бармак та кандидат історичних наук, доцент ТНПУ Петро Гуцал.

З експозицією виставки присутніх ознайомила головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Державного архіву Тернопільської області Оксана Сулима.

В ЄДНОСТІ СИЛА НАРОДУ

(до 97-ї річниці проголошення Акту Злуки українських земель)

22 січня 1919 р. – знаменна дата для кожного українського патріота. У цей день було проголошено об’єднання ЗУНР і УНР в єдину соборну українську державу, здійснилося споконвічне прагнення українців жити у єдиній державі. Об’єднання західних та східних українських земель було одним із стратегічних завдань національно-державного будівництва в Україні того часу.

У 1917 р. на уламках Російської імперії виникали суверенні держави, в тому числі Українська Народна Республіка. 20 листопада 1917 р. ІІІ– універсал Центральної Ради проголосив утворення УНР, а 24 січня 1918 р. ІV–им універсалом вона була проголошена самостійною державою.

Після розпаду Австро-Угорської імперії в кінці 1918 р. виникає Західно-Українська Народна Республіка. Відразу після проголошення ЗУНР, 13 листопада Українська Національна Рада видала «Тимчасовий основний закон ЗУНР», за яким до складу ЗУНР входила Східна Галичина, Буковина і Закарпаття. Таким чином, під контролем ЗУНР були усі території, де проживали українці колишньої Австро-Угорської імперії. Уряд новоствореної республіки (Державний Секретаріат) одразу заявив про своє прагнення до об’єднання з Наддніпрянською Україною.

Державний Секретаріат ЗУНР виробив проект попереднього договору і з цим проектом надіслав до Директорії, яка перебувала у Фастові, свою делегацію (Дмитра Левицького і Лонгіна Цегельського). Після детального обговорення цього проекту 1 грудня 1919 року було укладено попередній договір про майбутню злуку обох українських держав. Цей договір від імені Директорії підписали: В.Винниченко, П. Андрієвський, Ф. Швець, С. Петлюра. Від імені уряду ЗУНР: Л. Цегельський і Д. Левицький. Виходячи з договору, ЗУНР мала ліквідуватися як окрема держава і ввійти до складу УНР. Цей крок давав змогу продемонструвати усій світовій громадськості неподільність української землі, єдність і солідарність всього українського народу. Він також давав можливість обом урядам взаємно допомагати один-одному – матеріально, військово, дипломатично. 3 січня 1919 р. Українська Національна Рада (УН Рада) у Станіславові прийняла Ухвалу про об’єднання ЗУНР і УНР. Після одноголосного затвердження цієї Ухвали президент ЗУНР – Є. Петрушевич сказав: ”Ухвалений закон полишився в нашій історії одною з найкращих сторінок… Сьогоднішній крок піднесе нашого духа і скріпить наші сили. Від сьогоднішнього дня існує тільки одна Українська Народна Республіка. Нехай вона живе!”

Одночасно УН Радою ЗУНР була створена делегація у складі 65 чол. на чолі з Львом Бачинським, яка виїхала до Києва, щоб урочисто нотифікувати ухвалу про об’єднання ЗУНР з УНР. До її складу входили: Д. Вітовський, С. Вітик, В. Стефаник, Л. Цегельський, П. Шекерик, І. Сандуляк та ін.

22 січня 1919 р. у Києві на Софіївській площі у святковій атмосфері (день був оголошений вихідним), в присутності багатьох тисяч людей були зачитані Ухвала УН Ради від 3 січня і Універсал Директорії, в якому говорилося: “Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частити єдиної України, ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України…”

Наступного дня, 23 січня 1919 р. обидва великої історичної ваги документи були зачитані на сесії Трудового Конгресу, яка відкрилася в столиці, в якому взяла участь делегація УН Ради. Акт Злуки був одноголосно ратифікований Конгресом. Після об’єднання ЗУНР змінила назву на Західну Область Української Народної Республіки.

Проте повної уніфікації та об’єднання обох частин України не відбулося. Через військові дії на Україні не вдалося скликати Всеукраїнські Установчі Збори, які мали вирішити остаточну форму державного устрою УНР та взаємини окремих її частин. Крім того, були значні розбіжності між УНР і ЗО УНР у внутрішній та зовнішній політиці.

Ізольованій і позбавленій будь-якої зовнішньої допомоги Україні одночасно довелося вести війну на три фронти: проти Польщі, Радянської Росії і армії генерала Денікіна. В таких умовах Директорія і Національна Рада по різному бачили шляхи вирішення порятунку країни. Виникали різноманітні політичні орієнтації, які часто суперечили одна одній.

Соборність українських земель була важливою ідеєю для усіх українських самостійників ХХ ст. і, саме 22 січня 1919 р., вона стала дійсністю. Пам’ять про День Соборності України збереглася українцями і стала рушійною силою для побудови української незалежності, яку відновлено 1991 року.

З нагоди відзначення 97-ї річниці проголошення Акту Злуки українських земель працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка – «В єдності сила народу»

У першому розділі експозиції виставки представлені документальні матеріали періоду УНР. Цікавимими для відвідувачів будуть звернення до українського народу інформаційного бюро Армії УНР, розпорядження органів уряду Директорії про поминання в богослужіннях Українську Народну Республіку, записна книжка козака армії УНР, заява Олександра Хоменка про вступ в армію УНР, його паспортна книжка. В експозиції розділу представлений лист міністра ісповідань уряду УНР професора Огієнка до філії товариства «Просвіти» у Кременці з його особистим підписом та ін.

У наступних розділах представлені документи і матеріали, які розповідають, як відбувалися урочисті події Злуки українських земель, а також про святкування Дня Соборності в минулому і сьогоденні. Цікавими є оголошення про помилування дезертирів з нагоди Злуки українських земель, оголошення про набір в українське військо, листівки ОУН, вісті Музею Визвольної боротьби України в Празі, публікації в періодичній пресі з нагоди Дня Злуки, віршовані присвяти з українських журналів 30-х років та ін.

Цікавими є світлини ланцюга єднання українських земель 21 січня 1990 та 22 січня 1991 років. Виставка розкриває славну сторінку українського державотворення та має на меті висвітлити передумови проголошення Акту Злуки, історичне значення об’єднання українських земель у січні 1919 р., сприяти формуванню національної свідомості, гідності і патріотизму у відвідувачів архіву.

Головний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Державного архіву Тернопільської області
Оксана Сулима,

фото Ігора Крочака

До списку