ТНПУ ім.В.Гнатюка
на Міжнародному форумі археологів
Під час форуму проходить презентація макету майбутнього скансену.
Музей під відкритим небом з експонатами тисячолітньої давнини відкриють у селі Чернелів-Руський Байковецької ОТГ.
Матеріали форуму
Саме поблизу цього села археологи знайшли кістки та елементи побуту черняхівської культури початку ІІІ — початку V століть. Археологи кажуть, що цей об’єкт унікальний, він найбільш досліджений на Правобережній Україн. Кілька десятків артефактів виставлені зараз у Тернопільському краєзнавчому музеї. Ще близько 2 тисяч експонатів перебувають у фондах музею і чекають свого часу. Багато експонатів майбутнього скансену планують зробити інтерактивними.
Планують, що музей складатиметься з виставки предметів побуту, двох залів із похованнями звичайних людей і князів, а також оглядових майданчиків, могильнику під відкритим небом, центру археології з лабораторіями, конференц-залу та кімнати, що присвячена відомому археологу і краєзнавцю Ігорю Гереті, кафе. Тут мають намір відтворити і календар черняхівської культури — у вигляді доріжки у формі кола
.jpg "Слово має ректор ТНПУ ім.В.Гнатюка проф.Б.Б.Буяк")
Слово має ректор ТНПУ ім.В.Гнатюка проф.Б.Б.Буяк
Триває обговорення
Масштабне дослідження черняхівської культури розпочалося майже півстоліття тому, коли копали льох і натрапили на кістки та горщики. Найбільш успішні розкопки були проведені під керівництвом українського історика й археолога Ігоря Герети. Неодноразово участь в таких розкопках брали й історики ТНПУ ім.В.Гнатюка. За час дослідження було відкрито близько 7000 квадратних метрів поховань — це найбільший за кількістю розкопаних поховань могильник черняхівської культури України.
“Починаючи з 1990-х років Ігор Герета залишав недоторканими поховання, які повинні були б стати частиною експозиції. Зараз там (на місці розкопок – ред.) залишається близько 20 поховань, зокрема два княжі. Не знаю, де ще таке зробили: розкопали поховання, а над ними побудували музей. Це буде дуже унікальна і дуже приваблива річ”, – розповів археолог, кандидат історичних наук, викладач кафедри історії україни, археології і спеціальних галузей історичних наук Богдан Строцень. - Не просто музей, де зайшов, подивився експонати, послухав екскурсію і пішов, а щоб за допомогою цих експонатів, різних технічних засобів і співробітників музею ти занурювався в дух того суспільства. Своєрідна подорож у часі. Минув той час, коли музей чекає, поки прийдуть відвідувачі. Зараз багато музеїв самі йдуть до відвідувачів”.
