У ТНПУ ім. В. Гнатюка відбувся 

Перший Тернопільський методологічний колоквіум

21 - 22 грудня 2016 р. у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка відбувся Перший Тернопільський методологічний колоквіум під егідою наукового альманаху «Studia methodologica». 

Доктор філологічних наук, професор Університету імені Яна Кохановського Олег Лещак розповідає: 

«Ідея, яку ми сьогодні реалізуємо, виникла у гроні тих людей, які співпрацюють і публікують журнал «Studia methodologica». Цього року він став міжнародним і видається під двома грифами ─  ТНПУ  ім.  В. Гнатюка та Університету імені Яна Кохановського (м. Кельце, Польща). Логічним продовженням цієї ініціативи є створення колоквіуму, на якому будемо обговорювати методологічні проблеми різних дисциплін, в першу чергу гуманітарних (літературознавчих, мовознавчих), а також філософії. Це практичне втілення ідей нашого журналу, переклад його на організаційну основу конференції».

Питання методології надзвичайно важливе для людей, які вирішили займатися наукою. Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової діяльності, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. 

Цікавою є думка Олега Володимировича: 

«Науковець без методології, як віруючий без віри, який ходить до церкви чи костелу і не розуміє у що вірить. Так само науковець не може займатися наукою, якщо він не знає, чим займається. Він має дивитись глибше і ширше на свою дисципліну. Ми живемо в часи не тільки мультикультурності, але й великого плюралізму. І якщо не розуміти, де стик твоєї дисципліни з іншими, чим вона відрізняється від інших спеціальностей, що у них спільного, то не зможеш займатися наукою, погубишся у цьому всьому. Ось тут на допомогу приходить методологія».

Перший Тернопільський методологічний колоквіум зібрав науковців з Острога, Львова, Кельце, Тернополя. Надзвичайно цікавими були доповіді доктора філологічних наук Олега Лещака («Методологія культурно-ци-вілізаційного аналізу публічного дискурсу»), доктора філологічних наук Олександра Глотова («Література в контексті гуманітарних наук»), доктора філологічних наук Оксани Лабащук («Методологія дослідження трансляції культури: психоаналіз vs соціальний конструктивізм»), доктора політології Ришарда Стефанського («Аksjologia podstawą filozofii»). 

Уже традиційним для учасників є особливий та незвичний формат зустрічі: під час доповіді задаються питання, одразу виникають дискусії чи обговорення. Такі зустрічі для аспірантів є надзвичайно важливими та продуктивними. Це чудова нагода не тільки послухати авторитетних науковців і почерпнути нову інформацію, але й можливість поділитися з ними власними ідеями, отримати зворотню реакцію, певні рекомендації,  а також навчитися виступати з науковими доповідями на високому рівні. Таким шансом скористались Галина Горішна та Мар’яна Підодвірна.

Співорганізатор колоквіуму Оксана Лабащук зазначає:

 «Цей час абсолютно золотий, адже сесія вже в минулому, але кутю варити ще не почали. Поляки у передчутті Різдва, але є ще люфт часовий, коли студенти роз’їхалися, але, знову ж таки, короп святковий плаває собі вже не у ставку, а в акваріумах супермаркетів. Ми щиро раді співпрацювати з нашими польськими гостями. Як спортсмен дбає про своє фізичне здоров’я, так науковець мусить дбати про свої наукові м’язи. Саме заняття методологією і участь у таких семінарах дозволяють нам розвиватися. Тому щиро запрошую усіх зацікавлених долучитися до нас, спробувати, послухати, виступити, опублікувати свої дослідження. Обіцяю, що це буде і цікаво, і будете мати інтелектуальну приємність та користь у всіх своїх подальших наукових заняттях».

Мар’яна Підодвірна