У 2019 р. учені університету виконують 6 науково-дослідних робіт, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету через МОН України.
1. Дослідження системної ендокринної активності цинку та чинників її оптимізації на моделях холоднокровних тварин.
№ держреєстрації — 0118U003132. Категорія — прикладна.
Керівник – д.біол.н., доц. Фальфушинська Г. І.
Об’єкт дослідження: Цинк-опосередковані сигнальні системи тварин.
Предмет дослідження: Акумуляція та розподіл цинку між молекулярними мішенями в організмі нижчих хребетних тварин як чинник забезпечення ендокринної рівноваги та її регуляції.
Мета проекту: на моделях цукрового діабету у риби Danio rerio та амфібії Pelophylax ridibundus з’ясувати взаємозв’язок гомеостазу цинку та ендокринної панелі, можливість їх корекції за допомогою нанорозмірних препаратів цинку на рослинній основі та створення практичних рекомендацій для ранньої діагностики ендокринних розладів у людини.
Завдання:
1. Створити модель цукрового діабету у акваріумної рибки Danio rerio та дослідити показники гомеостазу цинку та ендокринну панель.
2. Створити модель цукрового діабету у жаби озерної Pelophylax ridibundus та дослідити показники гомеостазу цинку та ендокринну панель.
3. Обрати мінімальний набір біомаркерів гомеостазу цинку для оцінки ендокринних порушень за моделі діабету у риби та амфібії.
4. Порівняти ефективність традиційних та новітніх аліментарних джерел цинку у якості корегуючих чинників ендокринних патологій на моделі діабету у Danio rerio та Pelophylax ridibundus.
2. Екотоксикологічна оцінка впливу гідроелектростанцій на довкілля.
№ держреєстрації — 0118U003127. Категорія — прикладна.
Керівник – д. біол.н., проф. Столяр О. Б.
Об’єкт дослідження: молекулярні реакції стресу та детоксикації водних організмів.
Предмет дослідження: розробка кількісних критеріїв стійкості зарегульованих прісноводних екосистем на основі визначення діапазону резистентності стрес-індукованих та детоксикаційних систем організму молюска та риби.
Мета проекту:
Екотоксикологічна оцінка впливу гідроелектростанцій у басейні Дністра.
Завдання:
1. Визначити молекулярні маркери стресу, гено- та нейротоксичності, ендокриних розладів та активність детоксикаційних систем (металотіонеїни, АВС-протеїни) у представників молюсків Unionidae та риб Cyprinidae з водойм у басейні р. Дністер: референтної та трьох технологічних водойм ГЕС різної потужності.
2. Оцінити ступінь резистентності молюсків та риб до підвищеної температури та побутових забруднювачів (бісфенол А, триклозан) у екологічно реальних концентраціях поокремо та за спільної дії у модельному експерименті «стрес на стрес».
3. Обрати мінімальний набір біомаркерів для оцінки рівня успішності адаптацій організму до умов існування у технологічних водоймах ГЕС.
4. Інтегрувати результати екотоксикологічного аналізу у експертну оцінку будівництва ГЕС у басейні Дністра.
3. Розробка та валідація нових методів оцінки глобальних та локальних біоризиків довкілля.
№ держреєстрації — 0117U006801. Категорія — Науково-технічна (експериментальна) розробка.
Керівник – к.б.н., Федорук О. О.
Об'єкт дослідження: Молекулярні реакції стресу та детоксикації двостулкових молюсків та коропових риб.
Предмет дослідження: Розробка кількісних критеріїв стійкості прісноводних екосистем за комбінованого впливу термального та хімічних чинників на основі визначення діапазону резистентності стрес-індукованих та детоксикаційних систем організму молюска та риби.
Мета науково-дослідної роботи:
1. пошук молекулярних механізмів толерантності молюсків та коропових риб як модельних систем до глобальних та локальних біоризиків оточуючого середовища;
2. розробка кількісних критеріїв меж резистентності реакцій на комбінований вплив теплового та хімічного забруднення у тварин різних за екологічними вимогами та діапазоном екологічної толерантності;
3. оцінка ризику для тварин та людини, зумовлених появою ціанобактерій порядку Ностокові у водоймах України.
Завдання:
1. Встановити молекулярні механізми толерантності молюсків та коропової риби як модельних систем до глобальних (тепловий стрес) та локальних (хімічний стрес) біоризиків оточуючого середовища;
2. Визначити молекулярні і фізіологічні маркери стресу, ефекту та токсичності у молюсків та риби зі ставів-охолоджувачів атомної та гідроелектостанцій та референтної водойми за впливу підвищеної температури, цукрознижуючого лікарського засобу класу бігуанідів метформіну, гіпохолестеринемічного препарату аторвастатину (ліпітор, (R(R*R*))-2-(4-флуорофеніл)-β-,Δ-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-((феніламіно) карбоніл)-1Н-пірол-1-гептанової кислоти кальцієва сіль) поокремо та за спільної дії.
3. Виявити види роду Cylindrospermopsis і Aphanizomenon у досліджуваних водоймах, визначити токсичні вторинні метаболіти, які продукуються отриманими штамами ціанобактерій і оцінити їх вплив на двостулкового молюска Unio tumidus і коропову рибу карася Carassius auratus.
4. Обрати мінімальний набір біомаркерів для оцінки рівня успішності адаптацій молюсків та риб до природних умов існування.
4. Лексична ідентичність національної мови: баланс питомого і запозиченого.
№ держреєстрації: 0119U100476. Фундаментальна робота.
Керівник - Струганець Любов Василівна, проф., д-р філол. наук.
Об’єкт дослідження: категорійне представлення лексичної ідентичності в оновленій парадигмі наукових знань.
Предмет дослідження: питома і запозичена лексика у складі української і французької мов.
Мета науково-дослідної роботи: категорійно-прагматична характеристика лексичної ідентичності національної мови.
Основні завдання:
1. Виробити методологію дослідження лексичної ідентичності національної мови в оновленій парадигмі наукових знань.
2. Окреслити параметри лексичної ідентичності в національній мові.
3. Проаналізувати взаємопов’язані процеси інтернаціоналізації й націоналізації у мові (на прикладі української та французької) через взаємодію й конкурування іншомовних та питомих лексем.
4. Простежити еволюцію поглядів на процес запозичення, шляхи формування мовних стандартів, дослідити практичне втілення цих поглядів у лексикографічній практиці.
5. Сформувати критерії визначення когнітивної і комунікативної ваги нових номінацій та аргументувати доцільність їхнього повноцінного входження до лексико-семантичної системи мови.
6. Встановити екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники, які детермінують входження іншомовних слів у лексикон національної мови та їх подальше освоєння.
7. Проаналізувати семантико-стилістичні параметри нових запозичених лексем у різних типах дискурсу.
8. Визначити моделі словотворення, що підтримують типологічні риси номінації в нових суспільно-політичних обставинах функціонування національної мови, сприяють усуненню надлишкових або невдалих неозапозичень.
9. Виявити закономірності захисту самобутності національної номінації в умовах глобалізації.
10. Виробити механізми створення балансу питомого і запозиченого в сучасній лексикографічній практиці.
11. Провести соціолінгвістичний моніторинг вибору номінацій, які перебувають у конкуренції, у різних сферах мовної діяльності соціуму.
12. Розробити механізм популяризації нормативних лексичних одиниць за допомогою сучасних комунікаційних технологій.
13. Змоделювати комплекс семантико-стилістичних і соціонормативних параметрів неозапозичень в лінгво-інформаційній системі «Verbarium».
14. Укласти словник запозичень сучасної французької мови.
15. Укласти словник запозичень у футбольній лексиці української мови початку ХХІ ст.
16. Підготувати методичні рекомендації для організації наукового моніторингу вибору номінацій, які перебувають у конкуренції, у різних сферах мовної діяльності соціуму.
17. Висвітлити результати наукового пошуку у серії наукових праць (дисертації, монографіях, статтях), навчально-методичній продукції, на наукових форумах різного рангу.
18. Оновити змістове наповнення дисциплін «Стилістика і культура української мови», «Вербальний континуум української мови» на факультеті філології і журналістики, «Лiнгвокультурологiя» на факультеті іноземних мов.
5. Психолого-педагогічні механізми створення ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді у контексті реалізації Концепції Нової української школи
№ держреєстрації: 0119U100477. Фундаментальна робота.
Керівник – Кравець Володимир Петрович, проф., д-р пед.наук.
Об’єкт дослідження: Ґендерно-справедливе середовище для дітей та молоді, релевантне принципам ґендерної рівності.
Предмет дослідження: Психолого-педагогічні механізми створення ґендерносправедливого середовища для дітей та молоді у контексті людиноцентристської парадигми.
Мета науково-дослідної роботи: виявлення і обґрунтування психолого-педагогічних механізмів створення ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді як недискримінаційного, творчо-розвивального та здоров’язбережувального задля гармонізації особистісного, професійного та громадянського зростання учнівської та студентської молоді.
Основні завдання:
1. здійснити теоретико-методологічний аналіз означеної проблеми в контексті зарубіжних та вітчизняних підходів, визначити зміст поняття «ґендерно-справедливе середовище», обґрунтувати концептуальну парадигму та вихідні положення;
2. експериментально дослідити зміст, структуру та особливості функціонування навчальновиховного середовища у дитячому закладі, школі та вузі шляхом розробки індикаторів та 4 принципів недискримінаційної освіти, проведення ґендерної експертизи та ґендерного аудиту;
3. визначити принципи, зміст і методи психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та юнацтва у мікро-, мезо- та макросередовищі;
4. виявити соціальнопедагогічні чинники партнерської взаємодії науковців, вчителів, батьків та громади на засадах «педагогіки партнерства» та ґендерної «матриці» гуманістичної педагогічної спадщини;
5. розробити, апробувати та впровадити систему ґендерно-освітніх технологій у навчальновиховне середовище «ДНЗ – ЗНЗ –ВНЗ».
6. Розробка універсальної багатоступінчастої біотехнології «in vitro – ex vitro – in situ» для стабілізації популяцій рідкісних видів рослин.
№ держреєстрації: 0119U100475. Прикладна робота.
Керівник – Дробик Надія Михайлівна, проф., д-р біол. наук.
Об’єкт дослідження: Адаптація мікроклонально розмножених in vitro рослин рідкісних видів флори України до умов ex vitro та in situ.
Предмет дослідження: Структурно-функціональні перебудови отриманих біотехнологічними методами рослин рідкісних видів родів Gentiana та Carlina у процесі культивування in vitro та адаптації до умов ex vitro та in situ.
Мета науково-дослідної роботи: Розробка універсальної багатоступінчастої технології адаптації вирощеного в штучних умовах посадкового матеріалу рідкісних рослин до умов ex vitro та in situ на основі досліджень змін їх фізіологічних, генетичних і біотехнологічних особливостей в процесі оптимізації умов культивування
Основні завдання:
1. здійснити порівняльне дослідження ростових параметрів та характеристик функціонального стану фотосинтетичного апарату рослин у природних умовах та умовах in vitro;
2. з’ясувати динаміку ростових параметрів, зміни вмісту основних фотосинтетичних пігментів, а також шляхів реалізації світлової енергії у фотосинтетичному апараті залежно від елементів мінерального живлення та особливостей світлового, температурного і водного режимів;
3. розробити систему критеріїв для селекції найбільш життєздатних і генетично стабільних рослин в умовах in vitro;
4. провести ступінчасту адаптацію посадкового матеріалу, яка передбачала б поступові зміни газового, водного та температурного режимів, переведення культивованих рослин з переважно гетеротрофного живлення на автотрофне;
5. з’ясувати доцільність застосування біопрепаратів «Фітодоктор», «Мікосан», «Корбион» для захисту культивованих in vitro рослин від фітопатогенних бактерій та грибів у нестерильних умовах росту, підвищення імунітету та стійкості до несприятливих кліматичних факторів;
6. розробка багатоступінчастої біотехнологіїії «in vitro – ex vitro – in situ» та її апробація.
