У 2020 р. учені університету виконують 3 науково-дослідних робіт, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету через МОН України.
1. Лексична ідентичність національної мови: баланс питомого і запозиченого.
№ держреєстрації: 0119U100476. Фундаментальна робота.
Керівник - Струганець Любов Василівна, проф., д-р філол. наук.
Об’єкт дослідження: категорійне представлення лексичної ідентичності в оновленій парадигмі наукових знань.
Предмет дослідження: питома і запозичена лексика у складі української і французької мов.
Мета науково-дослідної роботи: категорійно-прагматична характеристика лексичної ідентичності національної мови.
Основні завдання:
1. Виробити методологію дослідження лексичної ідентичності національної мови в оновленій парадигмі наукових знань.
2. Окреслити параметри лексичної ідентичності в національній мові.
3. Проаналізувати взаємопов’язані процеси інтернаціоналізації й націоналізації у мові (на прикладі української та французької) через взаємодію й конкурування іншомовних та питомих лексем.
4. Простежити еволюцію поглядів на процес запозичення, шляхи формування мовних стандартів, дослідити практичне втілення цих поглядів у лексикографічній практиці.
5. Сформувати критерії визначення когнітивної і комунікативної ваги нових номінацій та аргументувати доцільність їхнього повноцінного входження до лексико-семантичної системи мови.
6. Встановити екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники, які детермінують входження іншомовних слів у лексикон національної мови та їх подальше освоєння.
7. Проаналізувати семантико-стилістичні параметри нових запозичених лексем у різних типах дискурсу.
8. Визначити моделі словотворення, що підтримують типологічні риси номінації в нових суспільно-політичних обставинах функціонування національної мови, сприяють усуненню надлишкових або невдалих неозапозичень.
9. Виявити закономірності захисту самобутності національної номінації в умовах глобалізації.
10. Виробити механізми створення балансу питомого і запозиченого в сучасній лексикографічній практиці.
11. Провести соціолінгвістичний моніторинг вибору номінацій, які перебувають у конкуренції, у різних сферах мовної діяльності соціуму.
12. Розробити механізм популяризації нормативних лексичних одиниць за допомогою сучасних комунікаційних технологій.
13. Змоделювати комплекс семантико-стилістичних і соціонормативних параметрів неозапозичень в лінгво-інформаційній системі «Verbarium».
14. Укласти словник запозичень сучасної французької мови.
15. Укласти словник запозичень у футбольній лексиці української мови початку ХХІ ст.
16. Підготувати методичні рекомендації для організації наукового моніторингу вибору номінацій, які перебувають у конкуренції, у різних сферах мовної діяльності соціуму.
17. Висвітлити результати наукового пошуку у серії наукових праць (дисертації, монографіях, статтях), навчально-методичній продукції, на наукових форумах різного рангу.
18. Оновити змістове наповнення дисциплін «Стилістика і культура української мови», «Вербальний континуум української мови» на факультеті філології і журналістики, «Лiнгвокультурологiя» на факультеті іноземних мов.
2. Психолого-педагогічні механізми створення ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді у контексті реалізації Концепції Нової української школи
№ держреєстрації: 0119U100477. Фундаментальна робота.
Керівник – Кравець Володимир Петрович, проф., д-р пед.наук.
Об’єкт дослідження: Ґендерно-справедливе середовище для дітей та молоді, релевантне принципам ґендерної рівності.
Предмет дослідження: Психолого-педагогічні механізми створення ґендерносправедливого середовища для дітей та молоді у контексті людиноцентристської парадигми.
Мета науково-дослідної роботи: виявлення і обґрунтування психолого-педагогічних механізмів створення ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді як недискримінаційного, творчо-розвивального та здоров’язбережувального задля гармонізації особистісного, професійного та громадянського зростання учнівської та студентської молоді.
Основні завдання:
1. здійснити теоретико-методологічний аналіз означеної проблеми в контексті зарубіжних та вітчизняних підходів, визначити зміст поняття «ґендерно-справедливе середовище», обґрунтувати концептуальну парадигму та вихідні положення;
2. експериментально дослідити зміст, структуру та особливості функціонування навчальновиховного середовища у дитячому закладі, школі та вузі шляхом розробки індикаторів та 4 принципів недискримінаційної освіти, проведення ґендерної експертизи та ґендерного аудиту;
3. визначити принципи, зміст і методи психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та юнацтва у мікро-, мезо- та макросередовищі;
4. виявити соціальнопедагогічні чинники партнерської взаємодії науковців, вчителів, батьків та громади на засадах «педагогіки партнерства» та ґендерної «матриці» гуманістичної педагогічної спадщини;
5. розробити, апробувати та впровадити систему ґендерно-освітніх технологій у навчальновиховне середовище «ДНЗ – ЗНЗ –ВНЗ».
3. Розробка універсальної багатоступінчастої біотехнології «in vitro – ex vitro – in situ» для стабілізації популяцій рідкісних видів рослин.
№ держреєстрації: 0119U100475. Прикладна робота.
Керівник – Дробик Надія Михайлівна, проф., д-р біол. наук.
Об’єкт дослідження: Адаптація мікроклонально розмножених in vitro рослин рідкісних видів флори України до умов ex vitro та in situ.
Предмет дослідження: Структурно-функціональні перебудови отриманих біотехнологічними методами рослин рідкісних видів родів Gentiana та Carlina у процесі культивування in vitro та адаптації до умов ex vitro та in situ.
Мета науково-дослідної роботи: Розробка універсальної багатоступінчастої технології адаптації вирощеного в штучних умовах посадкового матеріалу рідкісних рослин до умов ex vitro та in situ на основі досліджень змін їх фізіологічних, генетичних і біотехнологічних особливостей в процесі оптимізації умов культивування
Основні завдання:
1. здійснити порівняльне дослідження ростових параметрів та характеристик функціонального стану фотосинтетичного апарату рослин у природних умовах та умовах in vitro;
2. з’ясувати динаміку ростових параметрів, зміни вмісту основних фотосинтетичних пігментів, а також шляхів реалізації світлової енергії у фотосинтетичному апараті залежно від елементів мінерального живлення та особливостей світлового, температурного і водного режимів;
3. розробити систему критеріїв для селекції найбільш життєздатних і генетично стабільних рослин в умовах in vitro;
4. провести ступінчасту адаптацію посадкового матеріалу, яка передбачала б поступові зміни газового, водного та температурного режимів, переведення культивованих рослин з переважно гетеротрофного живлення на автотрофне;
5. з’ясувати доцільність застосування біопрепаратів «Фітодоктор», «Мікосан», «Корбион» для захисту культивованих in vitro рослин від фітопатогенних бактерій та грибів у нестерильних умовах росту, підвищення імунітету та стійкості до несприятливих кліматичних факторів;
6. розробка багатоступінчастої біотехнологіїії «in vitro – ex vitro – in situ» та її апробація.
