Об’єкт дослідження: Цинк-опосередковані сигнальні системи тварин.

Предмет дослідження: Акумуляція та розподіл цинку між молекулярними мішенями в організмі нижчих хребетних тварин як чинник забезпечення ендокринної рівноваги та її регуляції.

Мета проекту: на моделях цукрового діабету у риби Danio rerio та амфібії Pelophylax ridibundus з’ясувати взаємозв’язок гомеостазу цинку та ендокринної панелі, можливість їх корекції за допомогою нанорозмірних препаратів цинку на рослинній основі та створення практичних рекомендацій для ранньої діагностики ендокринних розладів у людини.

Завдання:

1. Створити модель цукрового діабету у акваріумної рибки Danio rerio та дослідити показники гомеостазу цинку та ендокринну панель.

2. Створити модель цукрового діабету у жаби озерної Pelophylax ridibundus та дослідити показники гомеостазу цинку та ендокринну панель.

3. Обрати мінімальний набір біомаркерів гомеостазу цинку для оцінки ендокринних порушень за моделі діабету у риби та амфібії.

4. Порівняти ефективність традиційних та новітніх аліментарних джерел цинку у якості корегуючих чинників ендокринних патологій на моделі діабету у Danio rerio та Pelophylax ridibundus.

Об’єкт дослідження: молекулярні реакції стресу та детоксикації водних організмів.

Предмет дослідження: розробка кількісних критеріїв стійкості зарегульованих прісноводних екосистем на основі визначення діапазону резистентності стрес-індукованих та детоксикаційних систем організму молюска та риби.

Мета проекту:

Екотоксикологічна оцінка впливу гідроелектростанцій у басейні Дністра.

Завдання:

1. Визначити молекулярні маркери стресу, гено- та нейротоксичності, ендокриних розладів та активність детоксикаційних систем (металотіонеїни, АВС-протеїни) у представників молюсків Unionidae та риб Cyprinidae з водойм у басейні р. Дністер: референтної та трьох технологічних водойм ГЕС різної потужності.

2. Оцінити ступінь резистентності молюсків та риб до підвищеної температури та побутових забруднювачів (бісфенол А, триклозан) у екологічно реальних концентраціях поокремо та за спільної дії у модельному експерименті «стрес на стрес».

3. Обрати мінімальний набір біомаркерів для оцінки рівня успішності адаптацій організму до умов існування у технологічних водоймах ГЕС.

4. Інтегрувати результати екотоксикологічного аналізу у експертну оцінку будівництва ГЕС у басейні Дністра. 

Об'єкт дослідження: Молекулярні реакції стресу та детоксикації двостулкових молюсків та коропових риб.

Предмет дослідження: Розробка кількісних критеріїв стійкості прісноводних екосистем за комбінованого впливу термального та хімічних чинників на основі визначення діапазону резистентності стрес-індукованих та детоксикаційних систем організму молюска та риби.

Мета науково-дослідної роботи:

1)      пошук молекулярних механізмів толерантності молюсків та коропових риб як модельних систем до глобальних та локальних біоризиків оточуючого середовища;

2)      розробка кількісних критеріїв меж резистентності реакцій на комбінований вплив теплового та хімічного забруднення у тварин різних за екологічними вимогами та діапазоном екологічної толерантності;

3)      оцінка ризику для тварин та людини, зумовлених появою ціанобактерій порядку Ностокові у водоймах України.

Завдання:

1. Встановити молекулярні механізми толерантності молюсків та коропової риби як модельних систем до глобальних (тепловий стрес) та локальних (хімічний стрес) біоризиків оточуючого середовища;

2. Визначити молекулярні і фізіологічні маркери стресу, ефекту та токсичності у молюсків та риби зі ставів-охолоджувачів атомної та гідроелектостанцій та референтної водойми за впливу підвищеної температури, цукрознижуючого лікарського засобу класу бігуанідів метформіну, гіпохолестеринемічного препарату аторвастатину (ліпітор, (R(R*R*))-2-(4-флуорофеніл)-β-,Δ-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-((феніламіно) карбоніл)-1Н-пірол-1-гептанової кислоти кальцієва сіль) поокремо та за спільної дії.

3. Виявити види роду Cylindrospermopsis і Aphanizomenon у досліджуваних водоймах, визначити токсичні вторинні метаболіти, які продукуються отриманими штамами ціанобактерій і оцінити їх вплив на двостулкового молюска Unio tumidus і коропову рибу карася Carassius auratus.

4. Обрати мінімальний набір біомаркерів для оцінки рівня успішності адаптацій молюсків та риб до природних умов існування.

Об’єкт дослідження: вербальний континуум української та французької літературних мов.

Предмет дослідження: концептуальні, семантико-стилістичні та соціонормативні параметри лексики української мови (як слов’янської) та французької мови (як романської).

Мета науково-дослідної роботи: категорійно-прагматична характеристика вербального континууму літературної мови.

Основні завдання:

•       Виробити методологію дослідження вербального континууму літературної мови в оновленій парадигмі наукових знань. Умотивувати запровадження інтегрального та лінгво-інформаційного підходів для студіювання словникового складу літературної мови.

•       Проаналізувати семантичні, семантико-структурні та функціональні параметри лексичних одиниць різних тематичних множин у синхронії (на прикладі української та французької мов). Змоделювати кількісні та якісні зміни у словниковому складі української та французької мов.

•       Укласти словник інновацій сучасної французької мови.

•       Розробити алгоритм і створити лінгво-інформаційну систему «Verbarium» із базами даних, які відображатимуть комплекс концептуальних, семантико-стилістичних, соціонормативних параметрів лексики сучасної української мови.

•       Схарактеризувати стабільні і мобільні ділянки лексико-семантичної системи. Встановити лінгвальні та екстралінгвальні чинники, які впливають на мовну еволюцію і детермінують якісні і кількісні зміни в лексико-семантичній системі літературних мов (на прикладі української та французької). Виявити співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм.

•       Представити способи експліцитного та імпліцитного вираження концептів, простежити статику і динаміку експлікації концептів. Визначити  специфіку вербалізації базових концептів в етнолінгвокультурі; проаналізувати дистрибутивні й дериваційні особливості вербалізаторів концептів у сучасній загальномовній і художній практиках.

•       Виявити стилетвірне значення лексики у мовотворчості письменників різних періодів.

•       Висвітлити результати наукового пошуку у серії наукових праць (дисертаціях, монографіях, статтях), навчально-методичній продукції, на наукових форумах різного рангу.

Об’єкт дослідження: способи керованого біосинтезу водоростями біологічно активних речовин – фарм- та косметичних препаратів і компонентів біопалива, створення функціональної та математичної моделі управління продуктивністю водоростей та експериментальної установки (біореактора) отримання корисних продуктів в аквакультурі (біосинтез і накопичення селен-металвмісних біологічно активних комплексів з ліпідами одноклітинними водоростями та встановлення оптимальних умов (освітлення спектральний склад; тривалість та частота), кисневого, фосфатного та вуглекислотного режимів і концентрацій сполук селену, йоду та іонів металів (Zn2+, Mn2+, Со2+, Сr3+, Cu2+, Fe2+) регуляції цього процесу);

Предмет дослідження: механізми адаптації на генетичному, молекулярному, фізіолого-біохімічному та популяційному рівнях одноклітинних водоростей в аквакультурі до експериментальних факторів (світло, сольовий склад, регулятори росту та метаболізму – іони металів, селен, фітогормони);

Мета науково-дослідної роботи: науково-дослідної роботи: дослідження молекулярних та метаболічних механізмів регульованого біосинтезу біологічно активних речовин – потенційних косметичних та фармацевтичних препаратів і компонентів біопалива – водяними організмами в аквакультурі шляхом встановлення оптимального поєднання умов їх культивування та зовнішніх регуляторних факторів;

Завдання:

а) встановлення оптимальних режимів освітлення (спектральний склад; зміна тривалості та частоти освітлення), кисневого, вуглекислотного режимів і концентрацій іонів металів (Zn2+, Mn2+, Со2+, Сr3+, Cu2+, Fe2+) та неметалів ( Se, I тощо), специфічних регуляторів росту і розвитку (гормоноподібні речовини), здатних регулювати метаболізм, насамперед біосинтез ліпідів;

б) розроблення біореактора культивування водоростей неперервного типу і встановлення квазістаціонарного режиму культивування;

в) встановлення рівня активності та спрямованості енергетичного, вуглеводного, азотистого та ліпідного метаболізму у клітинах відібраних потенційно біотехнологічно придатних водоростей та обґрунтування на їх основі технології регулювання біосинтезу біологічно активних сполук фізико-хімічними факторами культивування. Генетичний аналіз та відбір організмів-агентів аквакультури, здатних ефективно синтезувати біологічно активні речовини;

г) дослідження кількісного та якісного складу вуглеводів, білків, ліпідів та низькомолекулярних метаболітів за дії визначених фізико-хімічних факторів;