Презентація Книги Любомира Крупи
на історичному факультеті ТНПУ
чимало спільного на перетині доль двох видатних людей - поважного Предстоятеля Церкви та молодого історика-дослідника. Їх шляхетні родини, боротьбаза утвердження
України, любов до Батьківщини, людей, розуміння
«як будувати рідну хату», життя за покликом серця.
Адже, словами Андрея Шептицького,
«жити за совістю- важливіше за будь-які віросповідання»,
а «любов на ділах, а не на словах полягає…».
Видно, світло життя обидвох є таким ясним,
що й нині вказує дорогу кожному,
хто бажає його відчути.»
Світло, яке сяє. Митрополит Андрей Шептицький на тлі доби // Крупа Любомир. Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця XIX-першої половини XX ст.
10 квітня 2024 року в конференц-залі історичного факультету ТНПУ відбулася презентація книги випускника цього факультету, громадсько-політичного діяча, Воїна ЗСУ, кандидата історичних наук, доцента Любомира Крупи.
Книга Любомира Крупи
Під час презентації
Власне, книгу підготувала до друку й видала родина Любомира – сестра Наталія Дащенко, дружина Ірина Крупа, мама – Марія Крупа, на основі кандидатської дисертації, яку той захистив у 2003 р. у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, науковий керівник- проф. Микола Алексієвець.
Також вміщені публікації Любомира Крупи, його автобіографія, які знайомлять з автором.
Книга готувалася упродовж складного року очікування вістей, адже упродовж цього часу Любомир, котрий у перші години повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ, вважався зниклим безвісти.
І лиш нещодавно згідно судового рішення вважається загиблим 23 березня 2023 року у важкому бою з російськими окупантами на Харківщині…
Тож, чи не вперше в Україні конференц-зала історичного факультету зібрала істориків, друзів, рідних Любомира, які говорили про його книгу, митрополита Андрея Шептицького та про автора наукового дослідження, а Любомир усміхався з великої світлини, мов радіючи життю і людям.
Розпочалося зібрання з хвилини мовчання на пошану Сергія Коновала, Тараса Петришина (випускника історичного факультету ТНПУ), усіх полеглих Воїнів…
Доцент Наталія Дащенко цікаво й структурно логічно розповіла про книгу і про брата. Зацитувала з автобіографії те, як означав особисті якості: «націоналіст, відповідальність, організаційні здібності, вмію вчитися, педантичність, субординація, практикуючий християнин, життєве кредо: «Честь – собі, життя – Богу і Україні». Без шкідливих звичок. Негатив – трудоголік».
Ректор ТНПУ, проф. Богдан Буяк розповів про Любомира, першу групу історичного факультету, власне, постання історичного ТДПУ, спільне навчання, наукову працю, й те, що означає бути другом.
І як цінно відчувати один одного, коли ще є цей земний час.
«У дні посту, коли ми говоримо про очищення, як важливо бути справжнім, яким є Любомир».
Хотілося слухати і слухати, епізод за епізодом розкривали історію факультету й сьогодення університету.
Виступає ректор ТНПУ, проф. Богдан Буяк
Наступне слово мав в.о.декана історичного факультету, доц. Володимир Кіцак. Він згадав чимало цікавих фактів із спільних студентських років.
Слово має Володимир Кіцак
Професор Микола Алексієвець, перший декан історичного факультету, науковий керівник Любомира, ґрунтовно й красиво розкрив, власне, тему наукового дослідження, й формування як проблеми, так і дослідницького шляху молодого історика, який працював під його науковим керівництвом з перших курсів до захисту кандидатської дисертації. Микола Миронович привернув увагу до постаті Андрея Шептицького, важливості його впливу на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця XIX-першої половини XX ст.
Відзначивши актуальність монографії сьогодні, наголосив на потребі збільшення накладу, з огляду на вагомість роботи.
Виступила й куратор групи перших істориків, доцент Оксана Ятищук. Власне, як мама, вона наголосила, що чекає Любомира.
Слово має куратор групи перших істориків, доцент Оксана Ятищук
Варто закцентувати, що на презентацію прийшли й інші одногрупники Любомира, студенти, які з ним навчалися, працювали, його викладачі, й звісно студенти. Також присутні були рідні, друзі, телебачення.
Проф.Леся Алексієвець розповідає про справжнього Друга
Дві години розмови злетіли мов одна глибока й важлива багатомірна мить.
Ігор Крочак, одногрупник Любомира, ветеран війни, згадав спільні національно-патріотичні вишколи, навчання, зачитав власну поезію. Слово звучало твердо й захоплююче…
Леся Долішня та Ігор Кульчицький продовжили розповідати про навчання на історичному й прекрасні студентські роки, наголошуючи на особистісних рисах Любомира – вміння бути другом й дотримуватися послідовно та впевнено реалізації задуманого.
Коли виступала Ірина Крупа, деякі студенти плакали, захоплені тим поривом любові й тепла, з яким розповідала дружина про Любомира. «Тримаймо стрій», за чоловіком, мовила Іра. І було відчутно, що це не лише слова. Вона тримає цей стрій. І сини, Володимир і Святослав.
Мама Любомира, доцент Марія Крупа розповіла цікаві моменти щодо вибору теми наукової роботи Любомира та його праці.
Нагадала ще одну його фразу: «До роботи».
Наприкінці розмови студенти аплодували виступаючим, і з пошаною піднялися зі стільців на кілька хвилин у тиші, а Тетяна Петрик подякувала родині й модераторам за таку знакову презентацію.
Модерували захід доцент Наталія Дащенко та професор Леся Алексієвець.
Вдячні родині Любомира за видану книгу. Те, що завітали на історичний факультет і поділилися зі студентами сокровенним.
Рішенням родини книга була подарована присутнім. А ті, хто бажали підтримати Едельвейс, де воює Володимир Крупа, залишили посильний донат.
…Тож, Друже, презентація Твоєї книги відбулася гідно.
А слово про вплив Андрея Шептицького іде у світ Твоїми рядками.
Доктор історичних наук, професор ТНПУ
Леся Алексієвець
