Студентство факультету педагогіки і психології ТНПУ вивчало сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ФОТО)

Студентство факультету

педагогіки і психології ТНПУ

вивчало сімейні форми виховання дітей-сиріт

та дітей, позбавлених

батьківського піклування

24 квітня 2024 року студенти(-ки) спеціальності 013 Початкова освіта ТНПУ у межах вивчення змістового модуля «Психологія педагогічна» (викладачка – кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології Ольга Кізь) взяли участь у тренінгу «Сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Тренінг зініційований Дружнім до жінок і дівчат простором «Вільна» у м.Тернополі у співпраці з Центром ґендерних досліджень та впровадження політики рівних прав і можливостей ТНПУ імені Володимира Гнатюка. Тренерками-спікерками заходу були співробітниці Тернопільського обласного центру соціальних служб Світлана Шимчук, Олена Магдій та Тетяна Легета, котрі фахово, в інтерактивній формі працювали із майбутніми педагогами(-гинями) початкової ланки освіти та щедро ділились власним досвідом. Вони допомогли усвідомити, наскільки важливо надавати якісні соціальні послуги, які допоможуть зберегти біологічну родину для дитини. Якщо ж не можливо зберегти родину – потрібно зробити все, аби дитина якнайшвидше потрапила у сімейне виховання, а не в систему інституційного догляду.

Тренерки Світлана Шимчук, Олена Магдій та Тетяна Легета знайомляться із учасниками(-цями тренінгу)

Тема тренінгового заняття є злободенною, позаяк має прямий стосунок до долі великої кількості українських дітей. Назагал дуже важкими є наслідки агресивної російської війни проти нашого народу.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України 13 000 українських дітей із різних причин набули статусу дитини-сироти чи статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Ці дані доповнюють іншу трагічну статистику. Станом на 22 квітня 2024 року за офіційною інформацією, наданою Офісом Генерального прокурора, Національною поліцією України, Національним інформаційним бюро, більше ніж 1845 українських дітей постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації; 545 дітей загинуло; понад 1300 отримали поранення різного ступеня тяжкості; 13 дітей є постраждалими від сексуального насильства; 2052 дитини вважаються зниклими; 19 546 дітей депортовані та/або примусово переміщені; 388 дітей повернені в Україну.

Цифри не остаточні і безупинно триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях; не точно встановленою є кількість дітей, котрі потребують порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації (більше інформації – на платформі «Діти війни» (https://childrenofwar.gov.ua/).

Захист права кожної дитини на життя у родині – предмет аналізу у ході тренінгу

Діти, котрі стали сиротами, залишилися без батьківського піклування або ж ризикують його втратити, мають право виховуватись у безпечному сімейному середовищі, отримувати піклування та підтримку надійних дорослих, щоби зростати сильними, самодостатніми та щасливими особистостями.

Інформаційний блок тренінгу. Аналіз дефініцій «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування»

Студентство дізналось про особливості сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, оформлення під опіку, створення прийомної сім’ї чи будинку сімейного типу. Також тренерки поінформували про послугу патронатного вихователя, яка є формою офіційного працевлаштування з відповідною оплатою праці, трудовим стажем та соціальною допомогою на утримання дитини.

Цікавою виявилась інформація про ухвалений Президентом України план дій Bring Kids Back UA, який спрямований, із-поміж іншого, на розбудову сімейних форм виховання (аби діти, яких повернули з неволі/депортації, потрапляли у рідні сім’ї чи в альтернативні сімейним форми виховання) та створення програм реінтеграції дітей. Досвід загальнонаціонального проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату», допоміг усвідомити проблему пошуку кандидатів у патронатні вихователі.

Case study (аналіз життєвих випадків)

Процес усиновлення іноді здається чимось надскладним, не зрозумілим та лякаючим. Усвідомити алгоритм дій допомагає розроблене Кабінетом Міністрів України просвітницьке відео (https://www.facebook.com/100072443376686/videos/304808955979780), яке інформує, як дати дітям шанс зростати у повноцінній родині, за яких обставин можливо розпочати процедуру усиновлення, які документи для цього потрібні тощо. Студентство довідалось, що лише кандидат в усиновлювачі (людина, котра має документи та направлення на встановлення контакту), може знайомитись з дитиною. Українці, котрі виїхали за кордон (чи давно виїхали і працюють за межами країни), під час війни і ще 3 місяці після її завершення не зможуть усиновити дитину, а сама процедура усиновлення триває у середньому від 6 до 12 місяців.

Безумовно, для територіальних громад важливим залишається те, щоби діти зростали в громаді, відвідували заклади дошкільної, шкільної і позашкільної освіти. Тому так важливо приймати правильні рішення в найкращих інтересах дітей та усвідомлювати відповідальність за долю кожної української дитини.