Наші видатні краяни

«Народ, який не знає свого минулого, не заслуговує на майбутнє» – ця теза зачіпає нас усіх, не лише істориків, культурологів, музикознавців, але й музикантів-педагогів, адже цікавий краєзнавчий матеріал «оживляє» сухий фактаж, «наближає» до нас здобутки національної культури. Так, музична Тернопільщина може гордитися іменами славетної Соломії Крушельницької, видатних композиторів, піаністів, педагогів Василя Барвінського (уродженця Тернополя), Нестора Нижанківського (уродженця Бережан). З Тернополем пов’язані також імена Д.Січинського, В.Безкоровайного.

Це пантеон митців, які здобули освіту та вдосконалювались у кращих педагогів Європи, прагнули органічно сполучити національні традиції із європейськими композиторськими досягненнями. Однак, вони не змогли зреалізували творчий потенціал повною мірою у силу суспільно-історичних обставин. Згадаймо у цьому ряду і Михайла Вериківського, відомого композитора (понад 400 різножанрових творів), диригента, педагога, музикознавця, активного організатора культурно-мистецького життя Києва та Харкова міжвоєнного періоду, уродженця Кременця. Як митець-новатор, учень Б. Яворського, він творчо «сплавив» рідний волинський мелос із новітніми композиторськими техніками, однак, був підданий пресингу кампаній 1930-х–1949-х рр., звинувачений у формалізмі, націоналізмі, «замилуванні» історичними темами. Власне постаті М. Вериківського була присвячена радіопередача із циклу «Особистості» 27.11.2017 р. (редактор О.Макогін), у якій нами була представлена творча, зокрема, і фортепіанна спадщина митця, репрезентована у ювілейному посібнику «Фортепіанні твори М.Вериківського» до 120-річчя митця (упор.І.Гринчук, О.Горбач).

Традиція аналізу цікавого репертуару продовжена нами у VI випуску «Фортепіанних творів українських композиторів», серед авторів якого – І. Небесний, уродженець Тернополя, вихованець ЛМА ім. М. Лисенка та НМАУ ім.П.Чайковського (клас композиції М. Скорика). Сьогодні він уже знаний митець, його творчі знахідки і проекти широко відомі в Європі. Так, знаковою стала світова прем’єра його фантастичного твору «Небесний Щедрик» під час відзначення Дня Незалежності 2016 р. на Майдані Незалежності у Києві.

Вважаємо, що глибоке усвідомлення «європейськості» української музичної культури допомагає долати залишки «провінційності», «хуторянського фольклоризму». Отже, вивчаймо нашу культурну спадщину, розвиваймо її із поглядом, зверненим у майбутнє!

Доцент кафедри музикознавства
та методики музичного мистецтва

канд. пед. наук Ірина Гринчук