1637 р. відомим просвітителем Петром Могилою братську школу було реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої стала підготовка вчителів для братських шкіл Волині. Після відходу м.Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії з'являється єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з 1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.

1805 р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І відкрито вищий навчальний заклад - Волинську гімназію вищих наук. Унікальні документи щодо події див.  тут 

Згодом навчальний заклад зазнавав багатьох змін, поки у1920 р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудського від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького.  

На початку 1920-х років Кременець опинився в складі Польщі, - пише видання Тернопільська липа з посиланням на Новини Тернопільщини.  В комплексний навчальний заклад під назвою Кременецький ліцей входили загальноосвітня школа, гімназія, середня рільнича школа, кілька професійно-технічних училищ, учительська семінарія, що була реорганізована згодом у так званий «педагогіум». 1937 року при ліцеї відкрили Музей Волинської землі ім. Віллібальда Бессера. Деякий час у навчальному закладі працював відомий художник Владислав Ґалімський. Тут починалася творча біографія фотомайстра світової слави Генрика Германовича.

На представлених фото можна побачити, як проходили заняття фізкультури та архітектури. 

 


Ці історичні фото можуть багато розповісти фахівцям про форми, зміст і методи роботи в навчальному закладі та про його студентів.