2 листопада гостем Тернопільського національного педагогічного університету був Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.

Шотландія, країна мальовничих пейзажів, яку ми звично уявляємо собі за творами Роберта Бернса та Вальтера Скотта, оповиту романтичним туманом, у фільмі постала у дещо іншому вигляді. Індустріальний період розвитку краю вичерпав себе, вугільні шахти та сталеварні зупинилися. В умовах масового безробіття серед молоді виникли люмпенізовані осередки, засмічені жорстокістю, алкоголем, наркотиками і брутальною лайкою.

Автори фільму шукають відповіді на питання, чому ці молоді люди стали такими - батьки не займалися їхнім вихованням, бо були на заробітках? Суспільство втратило моральні авторитети? Діти не читають книжок? Не бачать для себе якоїсь мети у майбутньому? Не привчені з дитинства працювати? Дбати про членів родини? Не мають захоплень і тому руйнуються зсередини?

Шукали разом з ними і глядачі. Модератором онлайн-обговорення сюжету була викладач кафедри теорії і практики перекладу пані Наталія Пасічник.

Звісно, стан коли держава забарилася з трансформацією індустріальних регіонів, характерний не лише для Шотландії. І не лише для українського Донбасу. Витоки люмпенізації та світоглядної дезорієнтованості людей, котрі опинилися у складних соціальних обставинах, подібні. І у регіонах, де вичерпалося вугілля. І там, де люди відірвалися від землі, яку віками обробляли їхні батьки. 

І все ж людину від остаточного падіння рятує інша - та, яка піклується. Або та, про яку можна піклуватися.