У Денисівському краєзнавчому музеї, що в Козівському районі Тернопільської області, вшанували пам’ять Богдана Заставецького.

Цієї осені минуло 20 років як відійшов у вічність Богдан Іванович Заставецький: вчений-географ, педагог, краєзнавець, громадсько-політичний діяч. 6 листопада у місцевому краєзнавчому музеї вшанували його пам’ять. Старшокласники Денисівської школи мали змогу оглянути заздалегідь підготовлену тематичну виставку публікацій, наукових праць та фотографій із фондів музею, подивились відеопрезентацію про життєвий і творчий шлях Богдана Заставецького, яку підготувала завідуюча фондами Грабар Наталя.

Особистими, теплими погадами про свого мудрого і доброго наставника поділились Вальчишин Марія Олегівна (директор Денисівської ЗОШ) та Савак Ольга Зіновіївна (вчитель історії Денисівської ЗОШ). Директор Денисівського краєзнавчого музею Богдан Савак розповів про дружні взаємини з Богданом Івановичем та відзначив його захоплення книгами та краєзнавством.

Вклад Богдана Івановича Заставецького в сучасну українську географію дійсно дуже вагомий. Його перу належить понад 150 наукових і методичних праць. Він був співавтором численних навчальних посібників для вищих навчальних закладів і шкіл країни. Ініціатором і організатором наукових конференцій, членом ради із захисту дисертацій при Львівському державному університеті.

Уродженець Підгаєччини, Богдан Заставецький своєю долею обрав географію у 19 років ставши студентом географічного факультету Львівського університету імені Івана Франка.

Згодом, після закінчення вузу 18 років вчителював у Козівському районі. Саме тут у селах Купчинці та Яструбове провів тривалий відрізок свого свідомого життя. Незмінно працював вчителем географії у Купчинецькій школі, одружився, побудував дім, виростив сад, виховав дочку та сина.

Із спогадів його вдячних випускників, Богдан Іванович був учителем, який умів донести до розуму і серця дітей ази географічної науки, любов до рідної землі, формував патріотичні почуття гідні справжнього українця.

З перших кроків своєї педагогічної діяльності знайомить школярів із географією рідного краю, організовує в школі туристично-краєзнавчий гурток, мандрує зі своїми вихованцями мальовничими куточками України.

Багато його учнів стали призерами та переможцями обласних і республіканських олімпіад, більше десятка пов’язали своє майбутнє життя з географією.

Надзвичайна наполегливість Богдана Заставецького і відданість географічній науці, не могла залишитись непоміченою. Тому вже з 1983 року знаємо його як викладача Тернопільського педагогічного інституту (нині педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка). Тут він пройшов шлях від асистента кафедри географії до кандидата географічних наук, доцента кафедри фізичної географії й завідувача, ним же організованої кафедри географії України.

Розквіт наукових і організаторських здібностей вченого-географа припав якраз на останнє десятиліття життя. Та велика кількість запланованих ним проектів відбулась вже без його участі.

Богдан Заставецький покинув цей світ несподівано, передчасно на стадії свого професійного злету і розквіту сил у віці 59 років. Догоріло життя відміряне йому Всевишнім. Та у безцінний спадок майбутнім поколінням залишились його книги, напрацювання, наукові дослідження, сміливі плани і задуми.

Започатковані ним ініціативи підхопили і продовжили його рідні:
дружина Ольга Володимирівна (27. 04. 1953 р. - 10.09. 2017р.) доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму),
дочка Леся Богданівна (доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її вивчення),
син Тарас Богданович (кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України і туризму).

Добрі справи Богдана Заставецького продовжують його колеги по роботі, вірні друзі і приятелі, вдячні учні і студенти, ті, кого любив, з ким творив і для кого працював.