Таланти ТНПУ:
студентка факультету філології і журналістики
Христина Федірко

Доцент кафедри української мови та методики її навчання факультету філології і журналістики Лариса Михайлівна Головата продовжує відкривати для нас таланти студентів університету. 

Христина Федірко народилася 10 лютого 2001 року в м.Буськ Львівської області. Закінчила Буську школу № 2.

З 7-го класу почала професійно займатися футболом, при цьому неодноразово брала участь у різноманітних змаганнях України.


Здобутки у футболі

В складі команди була срібним призером чемпіонату України WU-15. У 2019 році у Тернопіль привезли «срібло» серед університетських команд у м.Харкові. Тяжко, але вибороли «бронзу» у Першій Лізі України.

Хист до написання віршів з’явився вже при навчанні на факультеті філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 

«I remember…»

Дідусю рідний,
З тобою я маленька,
З тобою поруч була я завжди.
Та час пройшов і розлучив
Так швидко, несподівано і страшно.
Цей біль назавжди у серці моїм.
Не вірю я, що тебе нема, а може,
Зараз тобі там краще,
Бо ти, ти ж у мене – найкращий.
З тобою пройшло моє дитинство –
Тепленьке, загадкове, чарівне.
Той час закарбувався в пам’яті навічно.
Дідусю, не забуду я тебе!


Замріяна...

«Грайлива осіння пора»

Осінь: 
Тихо і прекрасно
Листочки зриває,
Гарно і повільно
Дерева в барви одягає
І малює настрій.
То весела, то сумна
Осінь золота.
Теплий чай у ліжку
І читаєш книжку,
І гадає, і мудрує,
Осінь непоспішна…
Дощами рясними землю колихає.
У нас з вами тепло забирає.
Вересень дарує.
Жовтень мандрує.
Листопад вітром холодним зненацька дивує!
Так і хочеться мовчати...
Осінь зупинись: ти вмієш чарувати!

«Сила»

Дати відсіч і забути,
Ніби легко, та не дуже.
Боремось, благаємо, та не відпускаємо:
Той страх, той біль,
З яким живемо стільки літ.
Ми є. Ми будемо. Ми знаємо.
Що гордість нас вбиває…
Варто діяти і пам’ятати,
Що ти – один, і дні не варто марнувати!

Командний дух

«Хвилинка»

Знайди хвилинку для рідні.
Особливо - мами й тата,
Цінуй ту мить, коли вони ще є,
Допоки є кому сказати.

Бо мама й тато – то любов,
То щастя, радість і повага,
Цінуй ту мить – моя тобі порада.

Доцент кафедри української мови
та методики її навчання
Головата Л. М.