На факультеті філології і журналістики ТНПУ
вшанували роковини перепоховання
Великого Кобзаря

«Via dolorosa» Тараса Шевченка

160 років тому 20 травня домовину з тілом Тараса Шевченка було перевезено з Києва до Канева, а 22 травня перепоховано на Чернечій горі.

Цю скорботну подію викладачі кафедри вшанували зі студентами-філологами:
- Соломія Джинджириста проникливо виконала «Думи мої, думи мої…» засвідчивши, що Тарас Шевченко – безсмертний, а його «Кобзар» – нетлінний;
- Анастасія Бондаренко натхненно прочитала «Розриту могилу»;
- Дарія Вирста запропонувала для перегляду інформативну презентацію про останню подорож поета в Україну, оздобивши її цитатами з поеми «Смерть Шевченка» Івана Драча та величною піснею «Шлях до Тараса» у талановитому виконанні Василя Зінкевича;
- Зореслава Лісова душевно проспівала «На високій дуже кручі», автором котрої був відомий український кобзар Іван Кучеренко-Кучугура, репресований радянською системою.

Зворушили поетичні твори Василини Заруби, Анастасії Бондаренко, Соломії Джинджиристої, що сказали своє щиросердне слово про Тараса Шевченка, нагадавши заклик Д.Донцова: «Про Шевченка треба нині не на святах промовляти, а кричати на вуличних перехрестях. Щоб, як дзвін тривоги, калатало його слово!».

Апофеозом поетового духу і жертовної любові до України прозвучав «Заповіт» у виконанні Соломії Джинджиристої.

Щира подяка доцентам Лесі Петрівні Вашків і Любові Іванівні Царик, котрі тепло розповіли про наукову співпрацю з магістрантками Юліаною Нестерович, Марією Полиняк, студенткою третього курсу Іриною Тулай – цьогорічними переможцями ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Обдаровані дівчата так само поетично-вишукано пошанували «кріпака-відчайдуха Тараса Шевченка», «що підставив під хрест України свої плечі» (Т.Салига).


Юліана Нестерович


Ірина Тулай

Доценти Тетяна Миколаївна Скуратко та Марія Миколаївна Данилевич на завершення акцентували на актуальності Шевченкової поезії, в котрій поза часом і простором звучить життєствердний імператив:

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во время люте…


Під час заходу

Марії Пастущак і Романії Бойко особлива дяка кафедралів за добрі слова, а також усім студентам, що долучилися до заходу, - душевного натхнення й уважного прочитання непроминального Шевченка!

Світлана Бородіца