Дослідне поле агрокомпанії «Контінентал Фармерз Груп» розкинулося неподалік міста Хоростків на Тернопільщині на 250 гектарах. Ростуть тут пшениця, соя, кукурудза, соняшник, ріпак. На пів тисячі ділянок щороку випробовують, за словами керівника відділу агрономічної експертизи Олександра Деревянченка, нові елементи технології, опрацьовують, порівнюють різні засоби захисту рослин, добрива, строки посівів і визначають їх густоту, гібриди сільськогосподарських культур тощо.

Білі ізолятори на жовто-зеленій плантації У компанії останніми роками взялися досліджувати, наскільки запилення бджолами гібридів деяких сільськогосподарських культур сприяє збільшенню врожайності, олійності, фізичної маси і якості зібраного насіння. Задля цього розвинули співпрацю з науковцями хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка та Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича. Торік уперше дослідження впливу перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку науковці Тернопільського педуніверситету проводили на полі поблизу села Колодіївка на Тернопільщині, а нині — неподалік Хоросткова.

Яскраве жовто-зелене полотно ріпаку, що цвіте, видно здалеку. Посеред цієї краси то тут то там зауважив обтягнуті білою сіткою своєрідні намети. Уже потім дізнався, що це ізолятори завбільшки 1,67х1,67 метра. Біля одного з них саме проводила дослідження доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педуніверситету ім.В.Гнатюка кандидат біологічних наук Галина Гуменюк. Зазначила, що вивчає вплив перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку.

Торік для цього «Контінентал Фармерз Груп» надав науковцям ділянки для досліджень п’яти гібридів озимого ріпаку. Галина Гуменюк поділилася деякими деталями досліджень.

Ділянки, на яких облаштували ізолятори, назвали дослідними, інші — контрольні. Ці намети слугували для того, щоб відокремити, ізолювати рослини від комах. Тож стали визначати їх морфологічні показники, тобто довжину стебла, площу листкової пластинки, кількість листків на рослині, вміст редукованих цукрів у нектарі рослин. Потім обчислювали структурні показники врожайності, тобто масу тисячі насінин, кількість стручків на рослині та насінин у стручку. За певною формулою визначали врожайність гібриду сільськогосподарської культури.

Науковці скористалися послугами лабораторії агрокомпанії для визначення олійності й вологості зерна ріпакових гібридів.


«За підсумками торішнього нашого дослідження, олійність і врожайність більшості гібридів ріпаку все-таки значно залежала від впливу комахозапилення», — розповідає Галина Гуменюк. Тож аби отримати достовірніші результати, вирішили й надалі провадити польові дослідження.

У травні й червні цього року науковці знову вийшли на ріпакову дослідну ділянку. За схемою досліджень, після цвітіння гібридів ізолятори знімуть з дослідних ділянок. У серпні науковці досліджуватимуть структурні показники врожайності гібридів.

Навесні й улітку цього року досліджують уже не п’ять, а сім гібридів озимого ріпаку. Один з них поділили на дві частини. Одну обприскали біологічно активними речовинами — феромонами, які приваблюють комах, другу — ні. Із часом тернопільські науковці порівняють, як зміниться показник урожайності та олійності на цих гібридах.

Цей проєкт агрокомпанії «Контінентал Фармерз Груп» і Тернопільського педуніверситету цікавий ще й тому, що до його втілення залучили не лише науковців, а й студентів. Крім теоретичних знань, майбутні біологи, хіміки здобувають і навички.

«Вони допомагають нам здійснювати польові дослідження, — зауважує Галина Гуменюк. — Може, в майбутньому наші студенти теж працюватимуть у «Контінентал Фармерз Груп». Ця співпраця важлива і для нашого університету, і для компанії».



Доц.Г.Гуменюк ознайомлює з польовими ізоляторами

На основі проведених досліджень впливу перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку захищено дві магістерські й кілька курсових робіт. Наукові здобутки публікують у фахових виданнях.

На дослідному полі того дня, крім Галини Гуменюк, працювала доцент кафедри ботаніки та зоології Тернопільського педагогічного університету кандидат біологічних наук Оксана Мацюк. Вона збирала пилок з гібридів озимого ріпаку. Адже один з напрямів досліджень — більше дізнатися про проростання пилку у штучних поживних середовищах.


Доц.О.Мацюк збирає пилок з озимого рііпаку

«Ми виготовляємо поживне середовище з агар-агару, глюкози, дистильованої води і спостерігаємо за проростанням пилку в таких середовищах, — ділиться думками Оксана Мацюк. — Можна спрогнозувати, як відбуватиметься запилення».

Підсумки торішніх досліджень, які проводила Оксана Мацюк з колегами, підтвердили прогнози, що гібриди ріпаку, які мали життєздатний пилок, пилкові трубки добре проростали, дали вищий урожай. Дослідження тривають. Оксана Мацюк зібрала пилок з кожного ріпакового гібриду. У лабораторії університету вона готує штучні поживні середовища, висіває пилок й отримує результат.