Які знання отримають студенти? І чи взагалі є у них бажання вчитися? Cвоїми думками про дистанційне навчання діляться викладачі, студенти.

Дистанційне навчання — це навчання поза межами школи, училища, ВУЗу. У 2020 році українські школярі і студенти вперше були вимушені навчатися дистанційно через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. 

З початком дистанційного навчання учні та викладачі стикнулися з проблемами, основною з яких був неякісний інтернет. Також це було відсутність комп'ютера чи телефона в учнів чи студентів (особливо гостро дане питання торкнулося багатодітних сімей). Крім того, це ще треба було оволодівати новими знаннями та навичками вчителям і учням, щоб навчитися працювати дистанційно. Ще однією проблемою виявилося бажання вчитися, адже контролювати себе під час дистанційного навчання важко.

З часом всі повернулися до звичного учнівського і студентського життя.

І от 24 лютого 2022 року — ВІЙНА! І знову дистанційне навчання в Україні. Знову всі предмети учні і студенти вивчають вдома, сидячи за комп'ютером чи телефоном.

Cвоїми думками про дистанційне навчання діляться викладачі, студенти.

Це випробування для кожного з нас

Наталія Драган-Іванець, кандидат наук із соціальних комунікацій, викладач кафедри журналістики ТНПУ ім.В.Гнатюка, викладач філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»:

— Як викладач і як мати двох дітей скажу, що дистанційне навчання — це передусім високий рівень організації самого себе і комфортного середовища довкола себе.

Педагогічна робота змінилась, адже нема достатнього інтерактивного зв'язку та емоційно контакту зі студентами. Зі мною була навіть така історія, що під час начитки для заочної форми навчання першому курсу (студентів я ще зовсім не знала) жоден не увімкнув камери (ну, це вже майже звична річ) і на моє: «Шановні студенти, ви мене добре чуєте? » лише одна студентка написала у чат: «Говоріть те, що маєте казати, бо відповідати ми не маємо змоги».

Я була заскочена і одразу не зметикувала, що робити, тому довелось цілу пару читати лекцію, ставити собі запитання, самій відповідати на них і навіть сміятися з власних жартів. Звісно, чорні екрани на моніторі, відсутність фідбеку та неактивність студентів — це одна сторона дистанційного навчання. Плюсом, як на мене, може бути те, що насправді є більше часу — не потрібно доїжджати на роботу чи навчання, і з’явились чудові можливості для інклюзивного навчання. Мені приємно спостерігати, як одна студентка, яка не могла приходити до університету, активно відвідує дистанційні пари та усі вебінари, які я їй рекомендую.

Дистанційне навчання — це випробування для кожного з нас. Ми мусимо його подолати і за можливості взяти те, що є справді корисним.

 
Все починається з тебе

Тетяна Ткач, студентка ТНПУ імені В.Гнатюка та Відкритого міжнародного університету «Україна»: 

— З початком дистанційного навчання зробила для себе такі висновки і хочу поділитись з вами. Насамперед це плюси дистанційного навчання:
можливість навчатися у будь-яку годину, у будь-якому місці, без відриву від основної діяльності, у своєму темпі, доступність навчальних матеріалів, мобільність.

З мінусів можна виділити те, що навчальний матеріал краще засвоюється при очному навчанні, адже так інформація сприймається легше та цікавіше.

Багато хто вважає, що спеціалісти, які вчились дистанційно, будуть не настільки обізнані як були б під час очного навчання . Але це не так. Всі ми з вами дорослі і мудрі люди, і якщо обираємо професію, то вона нам цікава, адже в майбутньому — це справа нашого життя. Тож якщо ти хочеш вчитись, то ти будеш вчитись і ніхто тобі не завадить. Все починається з тебе!