Студенти-журналісти ТНПУ - 

учасники презентації результатів дослідження  

«Як функціонують та завойовують аудиторію 

телеграм-канали-мільйонники»

У четвер, 23 лютого, в межах дисципліни «Соціологія масової комунікації» студенти групи Ж-24 стали учасниками онлайн-презентації результатів дослідження  «Як функціонують та завойовують аудиторію телеграм-канали-мільйонники», проведене Українським інститутом медіа та комунікації, Texty.org.ua  в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).  Ініціаторкою долучення до заходу стала кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики ТНПУ Синоруб Галина Петрівна.

Розпочався захід із привітання модераторки – Олени Чуранової. «В нинішніх реаліях більшість українців прокидаються з телеграм-каналами та в них же дивляться, чи можна сьогодні спокійно спати», – зазначила вона.

З метою проведеного дослідження ознайомив Кирило Савін – керівник проєктів Академії Deutsche Welle  в Україні. Доповідач виділив переваги та недоліки Телеграму як онлайн-платформи: «З одного боку, анонімність у телеграмі – це добре, але з іншого – це інструмент для поширення пропаганди та дезінформації».

Розпочала презентацію результатів дослідження членкиня Комісії з журналістської етики, викладачка Могилянської школи журналістики, заслужена журналістка України, кандидатка філологічних наук Діана Дуцик. Вона розповіла про методологію дослідження – вибір телеграм-каналів, соціологічні методи, а також означила причини, чому люди обирають телеграм-каналами й теми, які їх найбільше цікавлять.

Причини споживання українцями контенту телеграм-каналів

«У людей немає втоми від новин. Можливо, показники і змінюються, але незначним чином. Новини залишаються у фокусі цілий рік. Я припускаю, що так буде і надалі, аж до закінчення війни», – висловилася доповідачка. 

Продовжила демонстрацію Юлія Дукач – аналітикиня команди Texty.org.ua з дезінфомоніторингу. Вона детально розповіла про аудиторію новинних каналів, про способи збільшення кількості підписників. Також пані Юлія закцентувала на кількості постів за день: «У перші дні війни канали могли публікувати до 700 матеріалів за день, тим самим заповнюючи у людей прогалину та потребу в новинах».

Демонстрація кількісного аналізу даних

Такі блоки як «Тематика контенту» та «Дотримання професійних й етичних норм» висвітлила Ольга Юркова – фактчекерка, журналістка та співзасновниця незалежної української організації StopFake. За результатам дослідження, більшість неінституціоналізованих каналів порушували як професійні, так і етичні стандарти: поширювали неправдиву інформацію, зловживали панічними інтонаціями, публікували замовні матеріали тощо.

Тематика проаналізованих каналів

Про відмінності між неінституціоналізованими та медійними телеграм-каналами, а також про стратегію впливу розповіла Оксана Почапська – медіатренерка та членкиня Національної спілки журналістів України. Джерела фінансування та задіяність каналів у рекламному ринку висвітлила Анастасія Плис.

На завершення учасники мали змогу подискутувати на тему важливості телеграм-каналів та їхньої ролі в українському інфопросторі.

Своїми враженнями від зустрічі поділилася студентка групи Ж-24 Снігур Інна: «Вважаю, що організація дослідження та висвітлення його результатів було потрібне не лише журналістам, а й усім українцям та підписникам проаналізованих телеграм-каналів. Після сьогоднішньої онлайн-зустрічі я ставитимуся критичніше до інформації у телеграм-каналах, а також закликатиму знайомих та родичів не поширювати інформацію з неперевірених джерел, адже зараз будь-яка необачна дія в мережі з нашого боку – це несвідома допомога ворогу в інформаційній війні».

Студентка групи Ж-24
Ірина Канюка