Відкрита студентська лекція

“Геній на літературних

 і позалітературних обріях”

на факультеті філології та журналістики ТНПУ

9 березня студенти-другокурсники (СОУМ-21, СОУМА-22) провели відкриту Шевченківську лекцію «Геній на літературних і позалітературних обріях». Названа лекція – це продовження традиційних Шевченківських читань, які щорічно проводить на заняттях з «Дитячої літератури» проф. О. П. Куца. Композиційне оформлення цьогорічних читань було цілком іншим – відкрита студентська лекція. 

Відкрита студентська лекція 

Автори сценарію не тільки актуалізували твори лауреатів Шевченківської премії, але й прислухалися до їхніх порад – подивитись на постать Генія як на живу людину. Найголовнішим у лекції було те, що наші студенти зробили сміливу спробу перекладу українською мовою уривків з російськомовних текстів Шевченка, насамперед із «Щоденника», листів, з «Художника» і навіть з деяких поетичних творів (особливо виявила перекладацький хист Марія Голинська). 

Марія Голинська декламуватиме вірш у власному перекладі

Нашу увагу привернули думки тодішніх представників мистецької богеми Академії, які вбачали у Шевченкові насамперед геніального живописця. А відтак ми простежили боротьбу Слова і Пензля у його творчості. Кульмінаційним моментом стало читання поезії «За байраком байрак» (Уляна Пастущин) на фоні трагічно-щемливого звучання бандури (Олена Заплітна). 

Студентка Марічка Сапіщук декламує поезію Л. Костенко “Кобзарю, знаєш”

Лектори - Вікторія Чіпак та Уляна Галабурда

Студенти розповідали і про Шевченкову живописну енциклопедію України, про те, що у царині техніки офорту наш Геній сягнув блискучих успіхів, в Академії його називали «сучасним Рембрандтом». Ми презентували «Автопортрети Шевченка», а також поетичний цикл лауреата Шевченківської премії Романа Лубківського «Автопортрети Шевченка». Особливо хвилююче сприймалося читання вірша «До автопортретів утрачених або невідомих» (Птиць Зоряна, Ліщук Наталія). 

Зацікавили наших студентів Шевченкові рефлексії над його власним світопризначенням, що пронизують «Щоденник». Особливо зацікавлювали розповіді про взаємини-історії з жінками (Варварою Рєпніною, Ганною Закревською, Катериною Піуновою, Марією Максимович). Вивершувала відкриту лекцію остання у «Кобзарі» поезія – передсмертна розмова Генія зі своєю Музою – «Чи не покинуть нам, небого» (декламувала Катерина Чура). 

Студентка групи СОУМ-21 Катерина Чура

Ми мали можливість переконатись в істинності слів Івана Дзюби: «Шевченко – це не тільки те, що вивчають, але й те, чим живуть». 

Уляна Галабурда 

Вікторія Чіпак