Студенти-журналісти ТНПУ дізналися 

про перших видатних представників 

українського кіно

У понеділок, 13 березня 2023 р., відбулась зустріч студентів груп Ж-24 та мЖ-14 з Наталією Чорною-Турчин – головою ТМО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, випускницею філологічного факультету ТНПУ, журналісткою з 15-річним досвідом роботи, членкинею творчого об'єднання «КіноХвиля» – на тему: «Українське кіно: з чого все починалось».

Зустріч організувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики Наталія Левківна Дащенко. 

Винаходи української кінематографії

Розпочалась зустріч із розповіді про кінознімальні апарати українського винахідника. «Йосип Тимченко у 1893 році сконструював прототип сучасного кінознімального апарата та апарата для кінопроєкції. Тоді ж він здійснив перші кінозйомки – зафільмував вершників і метальників списів. Це відбулось на три місяці раніше від презентації кінетоскопа Едісона у Нью-Йорку і на два роки швидше за братів Люм’єрів”, – розповіла Наталія Чорна. 

Спікерка Наталія Чорна

Спікерка продемонструвала фільм про те, що пальма першості у кінематографії належить українцям. І прокоментувала приказкою: «Вміли приготувати, але не вміли подати». Адже наші земляки, на жаль, не запатентували винахід.

«Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. Того ж року у Львові розпочались перші регулярні кіносеанси», – зазначила гостя.

Українське чорно-біле німе кіно

Доповідачка поінформувала, що одним із першопрохідців українського кінематографа був кінооператор та кінорежисер Данило Сахненко, який зняв повнометражний німий фільм «Запорізька Січ», що вважається в Україні першим ігровим фільмом. Кінострічка не збереглась, але у 2012 році здійснено реконструкцію оригіналу, і при цьому було задіяно понад 500 людей. 

«Віра Холодна – це королева німого кіно, що відстоювала український кінематограф на світовому рівні», – додала Наталія Чорна, і продемонструвала фільм про діяльність актриси та її успіхи у кіно.  

Практикум для студентів і викладачів

Пісня перегляду фільму лекторка запропонувала студентам і викладачам спробувати себе у ролі режисерів та акторів німого кіно. Учасники розділились на три групи: критиків та двох знімальних команд. У першу групу входили: Наталія Дащенко – режисерка, оператор Назар Рибун і актриса Наталія Кузнец. У другу групу згуртувались: режисерка та операторка Ірина Канюка, Катерина Ковалик і Владислав Каленіков – актори.

Творча робота першої групи 

Завдання було простим: передати емоції так, щоби глядачі впізнали їх без слів. Критики оцінили роботи команд та прокоментувати: «Мабуть, цей інтерактив назавжди закарбується в пам’яті. Адже переглядати короткі відео, які були створені моїми одногрупниками за обмежений час, – це невеличкі відкриття. Хочеться ці роботи передивлятися повторно. Кожне відео викликає різні емоції, уявлення та здогади. Вкотре переконалась, що німе кіно – це унікальний вид мистецтва, який має свою неповторну атмосферу», – каже Вікторія Кузьма.

Початок звукового кіно

«У 1930 році в УРСР з'явився перший звуковий фільм – документальна стрічка Дзиґи Вертова «Ентузіазм: симфонія Донбасу», а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі Олександра Соловйова «Фронт», – розповіла лекторка. І додала, що в цей час були зняті й справжні кіношедеври, до яких можна віднести фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого нацистами українського села. Наталія продемонструвала фрагмент з чорно-білого фільму, в якому вперше було накладено музичний супровід і введено головного героя. 

«Чим пишається росія – то зробив українець»

«Унаслідок радянізації України, до 1991 року національний кінематограф поступово зник як масове явище. Виробництво фільмів українською мовою на Ялтинській, Одеській та Київській кіностудіях припинилося, натомість тут знімали переважно російськомовні стрічки, – мовила Наталія. – У 1980-х українську мову було повністю витіснено з українського кінопрокату: репертуар кінотеатрів УРСР практично весь був російськомовним, стрічки, вироблені на українських кіностудіях, до яких існував україномовний дубляж, демонструвалися переважно в російськомовному варіанті». Також спікерка розповіла, що росіяни не хочуть віддавати перший апарат для знімання фільмів.

Враження слухачів

«На мою думку, журналіст має бути обізнаним з багатьма мистецькими напрямками і видами діяльності. Сьогоднішня зустріч дала нам базові знання з історії українського кіно, черговий раз продемонструвала російську звичку присвоювати досягнення інших народів. Також цікаво було попрактикуватися в ролі режисера. Вважаю, це буде корисно в майбутній професії», – поділилась враженнями студентка групи Ж-24 Ірина Канюка.

Студенти разом із спікеркою на завершенні зустрічі

Вероніка Ващак

Світлана Городецька