Коли ти почав займатися тхеквондо та що спонукало тебе прийти на перше тренування?

- Я займаюсь тхеквондо вже з 10 років. На перше тренування я пішов тому, що моя мама побачила рекламу на дверях нашого під’їзду. Вона зірвала її та принесла показати мені. Після чого я пішов на тренування і мене затягнуло. До тхеквандо і паралельно з ним я займався іншими видами спорту: боротьбою, плаванням, футболом, брейк-дансом.

Наскільки цей вид спорту є травмуючим?

Майже кожен активний вид спорту є травмуючим, проте, якщо себе берегти та добре розминатись, то більшість травм можна оминути. Проте під час спарингу ти все одно не застрахований від них. Кожен удар (твій або твого суперника) може травмувати когось з вас. До прикладу, найсерйозніша моя травма, яку я отримав під час тренування, це сильний надрив зв’язки на коліні, а на змаганнях мені ламали носа.

Як ти став тренером та скільки часу тренуєш?

– Довгий час я був помічником тренера. Уже півтора року я є тренером.

Які є різниці між різними рівнями в тхеквондо і як ти допомагаєш своїм учням підготуватися до різних випробувань?

- Під рівнями можна вважати систему поясів, до прикладу, починаєш ти з білого, а закінчуєш чорним. Між ними є жовтий, зелений, синій, червоний, а кожен із цих поясів має перехідний зі смужкою (на жовтому поясі зелена смужка, на червоному – чорна). Нові пояси можна здобувати на спеціальних атестаціях, які проходять раз на пів року. Вони є платними, проте все залежить передовсім від спортсмена, від його цілеспрямованості та бажання працювати. Я лише направляю учнів і навчаю всього, що їм потрібно.

Владислав Каленіков під час тренування

Чи були якісь досягнення у твоєї команди за останній рік?

– Цей рік для Тернопільської області був не найкращим. По-перше, через масштабне вторгнення не всі батьки хочуть відпускати дітей на змагання, по-друге, деякі спортсмени виїхали за кордон. Проте ми брали учать у Відкритому кубку Львівської області та Відкритому кубку Чернівецької області. Ми доволі не погано виступили.  На перших в нас 3 золотих медалі, 5 срібних та 4 бронзи, проте останнє загальнокомандне місце. На других в нас 16 золотих медалей, 9 срібних та 8 бронзових, це четверте загальнокомандне місце.

Які твої особисті найкращі результати у змаганнях? Як ти досягнув цих результатів?

– Найбільше моє досягнення –  друге місце на Кубку України, а також третє на Чемпіонаті України. Насамперед праця, праця і ще раз праця. Думаю, що я б зміг ще раз повторити це досягнення, проте моя травма на коліні, під час сильних навантажень, досі мене турбує.

Які поради ти можеш дати людям, які тільки починають займатися тхеквондо і мріють про успіх?

– Передусім не боятись, все залежить тільки від тебе, навіть, якщо тобі щось не виходить. Не бійся підійти до тренера та спитати, що і як. Вір в себе та працюйте. Все бов’язково вийде!

 

Як впливає заняття спортом на світогляд?

– В більшості випадків людина стає більш впевненою в собі та в неї з’являється певна ціль, наприклад, потрапити до збірної або дорости до чорного поясу.

Як ти борешся з хвилюванням перед змаганнями?

– На даному етапі в мене вже немає переживань, а як я боровся на початку, то вже і не пам’ятаю. Проте я б порадив просто попити води, закрити очі та зробити кілька глибоких вдихів або зайняти себе чимось, що відволіче.

Владиславе, як тобі вдається поєднувати навчання та професію?

– Насправді це не важко, передовсім потрібно правильно організувати собі графік і домовитись з орендодавцями залу, де ти тренуєш, про потрібний тобі розклад. Тоді будеш все встигати, проте домашнє завдання часто залишається не виконаним, але це вже таке…

Під час тренування з тхеквондо

Студентка групи Ж-24 

Пасальська Лілія