19 листопада 1997 рПостановою Кабінету Міністрів № 1293 Тернопільському педагогічному університету присвоєно ім`я відомого вченого Володимира Михайловича Гнатюка. 


ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ГНАТЮК

Багатогранна постать академіка Володимира Гнатюка – етнографа і фольклориста, літературознавця і славіста, мовознавця, мистецтвознавця і перекладача, публіциста і громадського діяча - займає одне з чільних місць в історії української науки і культури.


Автор близько тисячі наукових працьТільки етнографічних збірників він підготував і видав 58 томів. Збірники вченого містять 322 зразки колядок, 184 гаївки, 8822 коломийки, понад 700 анекдотів, 412 легенд, 1348 оповідок із демонології, 400 казок, 20 детальних описів похоронів, 319 творів так званого сороміцького фольклору.

В.Гнатюк.

Народився  9 травня 1871 р. у селі Велеснів (тепер Монастириського району Тернопільської області) у сім’ї сільського дяка.

Навчався у сільській школі. З 1880 року - у Бучацькій посполитій (народній) школі при греко-католицькому монастирі с.о. Василіян. Збирати етнографічні та фольклорні матеріали почав учнем Бучацької гімназії. Проте, наука коштувала йому численних хронічних недуг, з якими довелося боротися ціле життя. Того ж 1880 року під впливом прочитаної антології поезії львівського студентства він заводить зошит, в якому починає записувати народні пісні та оповідки. Цим зошитом Гнатюк започаткував свою першу фолькльорну збірку, яка у 1890 році налічувала понад 500 пісень.

Перед вступом до Станіславської гімназії за порадою пароха села Гри́горова отця Я. Бачинського звернувся до єпископа Юліана Пелеша, щоб той допоміг йому добратись до Колегії св. Атанасія у Римі, бо хотів стати місіонером та подорожувати (вакантне місце отримав інший).

Під час навчання в цісарсько-королівській гімназії Станіслава друкувався у бережанській газеті Л. Джулинського «Посланникъ», де була надрукована його перша стаття «Рукомиш». Вислав до москвофільської львівської газети «Новый Галичанинъ» (редактор П. Полянський) чималу збірку записаних народних пісень, коли чекав на рішення з Риму. 

1894 рік ознаменувався для Володимира Гнатюка кількома визначними подіями. Восени він стає студентом філософського факультету Львівського університету, знайомиться з І.Франком, О.Колесою, М.Грушевським, А.Каліною, спілкування з якими визначило усю його подальшу долю. 

молодий науковець

З 1896 року він працював у філологічній секції, а з травня 1898 року – секретарем етнографічної комісії НТШ. У 1898 році Володимир Гнатюк виступає ініціатором створення “Українсько-руської видавничої спілки”.

Саме робота над журналом “Життя і слово” сприяє зближенню В.Гнатюка з І. Франком. Восени 1897 року Гнатюка обирають головою студентського товариства “Академічна громада”. 


Закінчивши Львівський університет, він обійняв посаду секретаря Наукового Товариства імені Шевченка.

Так Гнатюк став першим професійним науковцем-україністом у Західній Україні.
За його сприяння на роботу у товариство взяли Івана Франка. І майже десять років їх єднала спільна праця під одним дахом.


M.-Kotsyubynskyj-I.-Franko-ta-V.-Gnatyuk.-Lviv-1905-r. 
Михайло Коцюбинський, Іван Франко та Володимир Гнатюк,
1905 р.

Протягом всього життя Володимир Гнатюк збирав український фольклор. Найважливішими пунктами збирацької роботи в Галичині були села Хитар Стрийського, Мшанець Старосамбірського районів Львівської області, колишнє село Плужники та Коропець Монастириського та Великий Ходачків Козівського районів Тернопільської області. Велику допомогу у збиранні народної творчості надавала дружина. Разом із чоловіком вона багато працювала в Бучацькому повіті. Благодатним грунтом для наукових студій була рідна Тернопільщина. за свідченнями документів, тільки у Великому Ходачкові він зібрав зразків народної творчості на 50 друкованих аркушів. На початку ХХ століття він мав найповніше зібрання пісень з Тернопільщини. 

Гнатюк В.М.
За спогадами композитора, фольклориста, музикознавця, академіка Ф.Колеси, котрий добре знав Володимира Михайловича, Гнатюк  був чи не найдіяльнішим членом етнографічної комісії НТШ, що понад 30 років віддав збиранню, систематизації, популяризації творів української словесності, що відтворювали побут і світогляд народних мас. Разом із І.Франком В.Гнатюк складає план збирання та публікації народної творчості, створює програми для збирачів фольклору, враховуючи малописні жанри на території. Як член редколегії “Етнографічного збірника” та “Матеріалів до української етнології”, В.Гнатюк виконує не тільки збирацьку та наукову, але й велику організаційно-пошукову та редакторську роботу.  


У період активної збирацької діяльності Володимир Михайлович здійснює шість етнографічних експедицій. Перша з них проходить у липні 1895 року, коли з О.Роздольським Володимир Гнатюк подорожує Закарпатською Україною.

Учасники_з’їзду
Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р. Другий зліва у середньому ряду Володимир Гнатюк

Hnatiuk_Volodymyr.

У березні-квітні та липні-серпні 1898 року В.М.Гнатюк двічі обстежує західні райони Закарпаття, у 1897 році учений-дослідник відвідує південну Угорщину, а в 1899 році східну Словаччину. Під час шостої експедиції у 1903 році В.М.Гнатюк подорожує Угорщиною, заходить у села, де проживають українці.


Працьовитість Володимира Михайловича була гідна подиву. Результатом його експедиційної роботи стали шість томів фольклорно-етнографічних матеріалів, у яких міститься 1088 творів фольклорної лірики і прози, 115 наукових розвідок.

Наукова діяльність В.М.Гнатюка була високо оцінена сучасниками. Він був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. У 1902 році Російська академія наук обирає його своїм членом-кореспондентом.  

Однак напружена наукова та суспільно-громадська діяльність не могла не відбитись на здоров’ї вченого. У 1902 р. у нього з’явилися ознаки туберкульозу, а згодом і інші хвороби.
  

Hnatiuk_V
Після 1903 року через поганий стан здоров’я вчений вже не виїжджав в експедиції: організував збирання фольклорних матеріалів через численних кореспондентів – учителів, студентів, освічених селян. 

Загальний обсяг фольклорних збірників, виданих упродовж лише двадцятиріччя (1897–1918 рр.), становить близько 6000 сторінок. 

1918 р. кандидатуру В. Гнатюка було висунуто у перші академіки новоутвореної Української Академії наук у Львові. У 1924 році В. Гнатюк стає дійсним членом Всеукраїнської академії наук, а ще раніше був обраний членом наукових товариств Чехії, Словаччини, Австрії, Німеччини, Швейцарії та Фінляндії. 

До останніх днів свого життя В.Гнатюк відзначався винятковою працездатністю. Прикований до ліжка, він продовжував працювати.
  
6-го жовтня 1926 року о шостій годині вечора серце Володимира Михайловича перестало битися. Поховали видатного вченого на Личаківському кладовищі недалеко могили його друга і учителя Івана Франка.   


Усе багатство й розмаїття творчої спадщини Володимира Гнатюка й досі, на жаль, не вивчено. Нині нам випадає нагода осягнути створений ним золотий фонд не лише української чи слов'янської, а й світової етнології.


Будинок в Тернополі
Будинок, у якому зупинявся В.М.Гнатюк в Тернополі (тепер вул.Академіка Гнатюка, мікрорайон Новий Світ) 


У Тернопільському педагогічному університеті вивчення наукової спадщини нашого земляка розпочалося у 1991 році. Тоді була організована і проведена міжнародна конференція, присвячена 120-річчю від дня народження вченого. До Тернополя з’їхалися фахівці з Канади, Югославії, Польщі, Словаччини, Росії та всієї України. Вперше від часів
"хрущовської відлиги", коли була надрукована монографія Михайла Яценка про Володимира Гнатюка, у нашому місті вийшов друком збірник матеріалів конференції. До цього дня книги про вченого виходили тільки за межами України.  

Науковці вузу та гості конференції внесли пропозицію про присвоєння імені Володимира Гнатюка нашому навчальному закладу. 

В студмістечку перед головним корпусом встановлено пам'ятник В.М.Гнатюку. 
монумент

Погруддя
















Погруддя В.Гнатюка 
у фоє головного корпусу
                       















Зображення Володимира Гнатюка є на символіці університету  

логотип

Барельефtnpu_logo 



Результат пошуку зображень за запитом "Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюк"


На батьківщині В.М.Гнатюка у с.Велеснів
з травня 1969 року працює
етнографічно-меморіальний музей
його імені, де можна ознайомитись
з життям і творчістю
видатного земляка.
Учасники святкового дійства

Викладачі ТНПУ ім.В.Гнатюка під час святкування 50-річчя музею


Див також:

Гнатюк Володимир Михайлович - відомий фольклорист, етнограф, літературознавець: Біобібліографічний покажчик [Текст] / упоряд.: О.Б.Конончук, О.Я.Кульчицька, Т.Р.Матвієшин; Відп. за вип. О.Б.Конончук. - Тернопіль : ТНПУ, 2007. - 67 с. 

Приймальна комісія
Тел. (098) 416-65-93 Тел. (0352) 53-39-58
Email: pk@tnpu.edu.ua

Гаряча лінія
Тел. (0352) 43-58-80 Email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси