ТНПУ - співорганізатор
науково-практичної конференції
в Зарваниці
27–28 травня в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбувалася науково-практична конференція «Слово і Церква: українське національне і духовне відродження в Україні у ХІХ столітті». Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка виступив співорганізатором цієї події разом із Марійським духовним центром, Тернопільсько-Зборівською Архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви, Вищою духовною семінарією імені Патріарха Йосифа Сліпого Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільським обласним осередком Наукового товариства імені Шевченка, Державним архівом Тернопільської області. У своїй діяльності усі ці інституції пов’язані між собою спільними цілями і завданнями: плекання і формування української духовності, культури, ідентичності; виховання нових поколінь українців у кращих традиціях минулого; збереження пам’яті про знакові події минулого задля уникнення помилок у майбутнього та освоєння уроків, залишених для нас нашими попередниками, що поклали власні життя і зусилля на вівтар української державності.
Духовна атмосфера Зарваниці сприяє осмисленню минулого і майбутнього
Ця конференція ще раз засвідчила тісну співпрацю ТНПУ із духовними інституціями, церковними діячами, Вищою духовною семінарією. Важливо, що наш університет, поряд із високими професійними вимогами і ціннісними орієнтирами, підтримує вектор духовної підготовки майбутніх вчителів, педагогів, науковців, сповідуючи принцип, що без духовності немає науки і не може бути поступу у майбутньому.
Така конференція у стінах Марійського духовного центру відбувалася вдруге. Започатковано цю традицію було у листопаді минулого року, коли духовенство разом із науковцями – істориками, філологами, педагогами, психологами, мистецтвознавцями, політологами та ін. – обговорювали коло питань, об’єднаних спільною темою – «Слово і Церква як духовно-культурні домінанти української ідентичности». Ініціатором цих подій став Владика Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, ректор МДЦ «Зарваниця», який розробляв свою концепцію у співпраці із кандидатом філологічних наук, доцентом Марією Крупою, яка упродовж багатьох років працювала у ТНПУ імені Володимира Гнатюка та у Духовній Семінарії.
Задум – очевидний: у час повномасштабної російсько-української війни, коли ворог намагається знищити не тільки українські міста і села, а й саму ідею українства, національної ідентичності, а також – нашу віру, мову, культурні традиції, священники і науковці повинні активно підтримувати духовні цінності, заради яких і бореться наш народ, щоби не втратити власного минулого, теперішнього і майбутнього.
Темою другої конференції було обрано дуже знаковий і складний період української історії – духовне і національне українське відродження у ХІХ столітті, яке після тривалого періоду «руїни» стало початком нового пробудження на українських землях. Представники «Руської трійці», члени Кирило-Методіївського братства, учасники «Громад», «Просвіти», Наукового Товариства імені Шевченка, українські письменники і священники, культурно-просвітницькі діячі, які в умовах утисків, переслідувань і заборон з боку царської московської влади та інших іноземних урядів закладали нові основи для відбудови української національної ідеї, залишили для нас численні підказки щодо можливих форм збереження національного духу і національної пам’яті за найтрагічніших обставин.
У перший день конференції про це йшлося зокрема й у доповіді Зоряни і Мар’яни Лановик, професорів Тернопільського національного педагогічного університету, на тему Домінанти світогляду Пантелеймона Куліша: роль особистості у розвитку культури.
Виступ З.Лановик про роль національної еліти
Наукова частина дійства у перший день завершилася акцією Спадок кирилометодіївців: сучасні видання. Презентація «Книг буття українського народу» та Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша, яку проводив професор зі Львова Василь Івашків. Прикметно, що знакова пам’ятка Кирило-Методіївського братства «Книги буття українського народу» була видана спеціально до цієї конференції. Це – перше науково-академічне видання цього документу за часи незалежності України.
Другий день конференції було присвячено вагомим науковим та культурним організаціям, які зробили неоціненний вклад у розвиток української науки, культури, освіти: «Просвіти», «Громад», НТШ та ін. Кандидат педагогічних наук, доцент нашого університету Галина Груць у своєму виступі «Рідна школа»: основні віхи розвитку акцентувала увагу на педагогічній складовій, ролі навчання і виховання у розбудові держави.
Доцент Г.Груць акцентувала на важливості духовної освіти
Документальну виставку за фондами Державного архіву Тернопільської області Світоч знань несла «Просвіта» представили Федір Полянський, кандидат історичних наук, доцент, директор Державного архіву Тернопільської області, випускник ТНПУ, та Оксана Сулима, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів цього ж архіву. Вони підкреслили роль збереження документальних свідчень усіх історичних та політичних процесів, які відбувалися на наших землях, а також важливість подальшого детального вивчення і аналізу тих пам’яток, які дадуть змогу вибудувати правдиву панораму українського духовного і національно-культурного життя у минулі століття. Усі присутні мали змогу на власні очі побачити ті раритети, які зберігають пам’ять про минулі події, і про людей, що були рушіями тих процесів.
Учасники Круглого столу «Значення українських духовних і націєтвірних процесів ХІХ століття для сучасного розвитку України» були одностайні у тому, що обговорювані події та постаті українського духовного і культурного відродження заклали міцне підґрунтя для подальшого розвитку української національної ідеї і стали вирішальними у подальшій боротьбі за незалежність та утвердження національних цінностей у Незалежній Україні. Актуальними ці ідеї залишаються і на сьогодні, коли вкотре доводиться їх по-новому виборювати і обстоювати. Серед учасників Круглого столу, окрім названих вище організаторів та доповідачів, були присутні представники наукової спільноти нашого університету: Наталія Лупак, доктор педагогічних наук, професор; Ірина Побилець, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант; Наталія Хребтова, кандидат педагогічних наук. Під час Круглого столу відбулася презентація наукових матеріалів першої конференції «Слово і Церква як духовно-культурні домінанти української ідентичности» (Тернопіль: Підручники і посібники, 2024). Це видання було схвалено Вченою радою ТНПУ. Серед його авторів – теж низка науковців нашого університету.
Проф.Н. Лупак про мистецькі відлуння у час війни
Підсумовуючою подією другого дня конференції стала презентація монографії випускника нашого університету, кандидата історичних наук Любомира Крупи – героя нашої сучасності, захисника, відомого громадсько-політичного діяча – «Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття». Ключовими промовцями на презентації були Леся Алексієвець, доктор історичних наук, професор ТНПУ, яка разом із автором книги навчалися на історичному факультеті і підготувала розлогу передмову до цього видання; та його дружина Ірина Крупа, яка поділилася щемливими спогадами про життя і останні – буремні дні Воїна Любомира, котрий поповнив ряди Небесного українського воїнства.
Присутня на презентації мама Любомира Крупи – пані Марія Крупа згадала про родинні традиції, факти і шлях, яким автор книги прийшов до такої складної і на час написання книги (тоді ще у формі кандидатської дисертації) майже недослідженої теми, окреслила його особистісні переконання і принципи, які вивели його на шлях служіння народові. Яскравим пуантом події стала презентація портрета Любомира Крупи-Воїна, який віддав власне життя, захищаючи свою землю і свій духовний простір від московської навали.
Портрет Любомира Крупи роботи Олега Кіналя
Автор портрета – відомий тернопільський художник Олег Кіналь розкрив для присутніх той закуток своєї душі, де згусток болю за долю понівечених людських душ, сімей, землі української явив творче натхнення для написання цього портрета, окресливши символізм його деталей, які найбільше відгукнулися у його душі в час роботи над картиною. Копія презентованого портрета була оприлюднена у формі листівки з описом життєвого шляху Любомира Крупи, який до останнього подиху залишався незмінно Великим Патріотом і Християнином.
Вихід у світ цієї книги став ще одним незаперечним свідченням єдності Церкви і Слова – віри і науки – у житті багатьох поколінь українців (передусім автора і його родини); тих, хто зберегли передання Митрополита Андрея Шептицького у його баченні розвитку української держави із дотриманням високих духовно-моральних норм, плекання ідей освіти, культури, мови, державності. Життєве кредо Любомира Крупи «Честь – собі. Життя – Богу й Україні» мало би стати дороговказом для усього покоління його сучасників і передаватися наступним поколінням як запорука буття справжнього українця.
Водночас цією книгою високе духовно-наукове зібрання накреслило подальші вектори співпраці, адже наступний 2025 рік буде ювілейним – Україна відзначатиме 160 річницю від дня народження Митрополита Шептицького. Спільнота священників та науковців вибудовують нові плани на відзначення цієї знакової події у сподіванні, що заповіді і уроки Митрополита є живими і діяльними у наш нелегкий час і допоможуть відродити зруйновані ворогом цінності не лише у матеріальному, а й у духовному вимірах.
Відчутною на конференції була саме духовна складова: спільні літургії, молебні за наших очільників та воїнів, які боронять нашу землю від московської навали, екскурсії та знайомство зі святинями Зарваниці – усе це додавало високого духу події, духовної наснаги учасникам.
Втішно, що на конференції були присутні представники старших класів Духовної семінарії, які слухали виступи доповідачів і осмислювали усе мовлене із розумінням, що у близькому майбутньому на їхні плечі теж ляже тягар передання національної духовності, збереження історії, традиції плекання прадавніх українських цінностей. І вони свої дії звірятимуть із тими постатями, які відроджували Україну у далекому ХІХ столітті.
Важливо, що у цей вирішальний для України час Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка демонструє власну позицію, активно обстоює національні цінності і не стоїть осторонь важливих націєтвірних процесів сьогодення.
Проведення таких конференцій, як «Слово і Церква: українське національне і духовне відродження в Україні у ХІХ столітті» є теж частиною нашого духовного фронту. Осмислення споконвічних істин додає духовної сили у боротьбі світла правди проти мороку і пітьми.
Мар’яна Лановик,
Зоряна Лановик
