Участь професора ТНПУ Оксани Боднар 

у проєкті під егідою ЮНЕСКО

Професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти Оксана Боднар брала участь  у проєкті щодо розробки політики професійного розвитку вчителів. Проєкт функціонував з серпня 2024 року по січень 2025 року з ініціативи МОН України та під егідою з ЮНЕСКО. Зокрема метою проєкту було проведення аналізу міжнародного й національного досвіду та підготовки пропозицій для розробки нормативно-правового і методичного забезпечення з питань застосування мікрокваліфікацій у процесі професійного розвитку вчителів. 

Загалом було проведено 6 стратегічних сесій: 4 сесії проводились онлайн, а дві сесії – безпосередньо  в Києві за участю представників Міністерства освіти і науки. Серед експертів були працівники МОН України: Ігор Хворостяний, Генеральний директор директорату шкільної освіти Мністерства освіти і науки України, Анастасія Софієнко, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та відновлення МОНУ, Владислав Штегельський, Офіс реалізації НУШ, координатор напрямку Професійного розвитку МОНУ, 

Керівник Проєкту – Лілія  Гриневич, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  

Оксана Боднар з керівником проєкту Лілією Гриневич

Модератор проєкту - Олена Ліннік, Національний керівник компоненту «Професійний розвиток вчителя» ЮНЕСКО.
  

Модератор Олена Ліннік

 Під час сесій розглядались такі питання освіти.

• Визначення мотиваційних чинників для проходження ліцензування.

• Впровадження вимог до програм з набуття та оцінювання мікрокваліфікацій (часткових кваліфікцій).

• Врахування принципу «Гроші ходять за вчителем».

Під час роботи над положенннями проєкту
   

Робоча група проєкту на чолі з омбудсменом Сергієм Горбачовим

Результати роботи експертів проєкту викладені у таких основних положеннях:

 • Мікрокваліфікації можуть надаватися на основі проходження процедури оцінювання за надійними інструментами.

• Надавати мікрокваліфікації можуть суб'єкти навчання (ліцензовані?) або кваліфікаційні центри, акредитовані НАК (нараз немає).

• Програми з надання професійних мікрокваліфікацій мають бути обсягом 2-5 кредитів.

• Мікрокваліфікації можуть визначатися у межах трудових функцій та компетентностей Професійного стандарту.
• Всі, хто претендує на те, що вони дають мікрокваліфікації, зобов’язані мати дуже хорошу апаратну систему оцінювання. 

Проєкт має стратегічне значення для реформування системи професійного розвитку вчителів.  На завершенні проєкту прийнято таке резюме:

• Мікрокваліфікації можуть увійти як окремий вид послуг від освітніх провайдерів, якщо вони пройдуть вимоги до програми та системи оцінювання на цифровій освітній платформі

• Часткові кваліфікації можуть стати еквівалентними новим ролям вчителя, за які він отримувати доплату

• За мікрокваліфікації у новій систем оплати праці може бути передбачена мотиваційна надбавка, яка буде виплачуватися за рішенням керівника. 

Дякую усім учасникам за співпрацю та набуття нового досвіду!