Викладачі Тернопільського національного
університету імені Володимира Гнатюка
молилися за мир під час мандрівки
Профспілковий комітет Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка організувала натхненну подорож викладачів і працівників різних факультетів та підрозділів у «Духовну підкову Львівщини» – Страдч, Крехів, Жовкву, Унів. Мандрівка відкрила безліч духовних і культурних перлин Львівщини.
Розпочали подорож з відвідування Страдча – місцини, яку називають українським Єрусалимом. Освітяни пройшли стаціями Хресної дороги, що прирівнюється до Єрусалимської, дістались до Страдецької печери та храму Успіння Пресвятої Богородиці, де зберігається копія Чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни.
На схилі Страдчанської гори
Біля каплиці Храму Господнього (Страдч)
Наступним пунктом подорожі став Крехів, де учасники поїздки відвідали давній монастир Св. Миколая оборонного типу, який зберігає у своїх стінах чудотворну ікону Св. Миколая, а також чудотворний образ Божої Матері Верхратської.
Перед входом до Крехівського монастиря
Королівська Жовква повела педагогів слідами історії у стилі «Кави з крадамоном». Поряд із площею розташовано два монастирі, які вдалося відвідати: Василіянський та Домініканський. Побачили і дізнались історію однієї із найбільших у Європі синагог в єврейському кварталі.
Учасниці поїздки
Завершальним акордом екскурсії стало відвідання Свято-Успенської Унівської Лаври Студійського уставу, де учасники поїздки мали змогу доторкнутись до ікони Богородиці Одигітрії (Путеводниці, Наставниці).
Вхід до Унівської лаври
Насичена екскурсійна програма подарувала працівникам ТНПУ не лише цікаві історичні та духовні відкриття, а й незабутні емоції від спільного дозвілля. Профспілка університету вкотре довела, що об’єднуючи людей навколо культурних, духовних та пізнавальних подорожей, вона збагачує внутрішній світ кожного учасника.
Кажуть, що подорожі – це найздоровіша залежність. І недарма: повернувшись з Жовкви, Крехова та Страдча, Унева, всі учасники поїздки привезли не лише нові враження, а й заряд натхнення для подальшої праці й творчих звершень.
Галина ВИШНЕВСЬКА,
викладач кафедри української мови та славістики







































