Геолого-геоморфологічна мандрівка 

студентів географічного факультету ТНПУ

Навчально-пізнавальна геолого-геоморфологічна екскурсія, що відбулась 23 квітня, стала логічним продовженням та закріпленням знань з геології та геоморфології. Ця екскурсія відбулась у студентів першого курсу географічного факультету за маршрутом Тернопіль – печера Вертеба – с.Касперівці – с.Хрещатик – ур.Червоне – м.Тернопіль. Подібні мандрівки дозволяють краще пізнати свій рідний край та його геологічну будову та біорізноманітність.

Організаторами цієї захоплюючої подорожі виступили: доцент кафедри географії та методики її навчання Петро Дем’янчук, Богдан Гавришок та професор Мирослав Сивий.

Під час екскурсії студенти побачили низку геологічних відслонень, спробували у польових умовах визначити й описати осадові гірські породи, зокрема, вапняки, гіпси та пісковики, а також познайомились із окремими віхами розвитку органічного світу Поділля у минулі геологічні епохи. Окрім того, дізнались багато легенд та історій про міста та села, через які проїжджали, оглянули пам’ятки архітектури.

Першим екскурсійним об’єктом нашої мандрівки стала печера Вертеба, яку заслужено називають “Наддністрянськими Помпеями”. Екскурсовод, Олександ Дудар (випускник географічного факультету), розказав про артефакти трипільської культури, що знаходяться як у самій печері, так і в колекціях музеїв Кракова, Борщова й Тернополя.
  

На екскурсії у печері Вертеба 

У Вертебі ми побачили гіпси – хемогенну осадову породу, що сформувалась у баденському морі,  на склепіннях – карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, невеликі сталактити, а також зустріли кажанів. Особливу увагу привернули археологічні знахідки трипільської культури: керамічний посуд, гігантські зерновики, знаряддя праці давніх жителів печери, кістки людей і різних тварин, а також муляжі, що відтворюють побут цього давнього населення. Навколо печери оглянули поверхневі карстові форми рельєфу (карстові лійки різних форм та розмірів) та місця зростання червонокнижних видів рослин - горицвіту весняного та сону чорніючого. За кілька кілометрів від печери описали омегаподібну меандру Серету. Ще одну меандру з цікавими формами вивітрювання вапняків описали біля с.Голігради. Побачили вражаючі каньйони Серету та Тупи у Касперівцях.

Меандра Серету біля с. Голігради

Вивчаємо форми вивітрювання

У с.Хрещатик описали відслонення неогенових відкладів, представлених вапняками та гіпсами. Петро Михайлович пояснив як формувались меандри та тераси Дністра. В урочищі Червоне, яке знаходиться між селами Нирків та Нагоряни Чортківського району, ми побачили червоноколірні кварцові пісковики та літотамнієві вапняки в природніх умовах. Зрозуміли як геологічна робота невеликої річки сформувала величезний каньйон.

На Джуринському водоспаді 

Оглянули руїни Успенського костелу та палацу шляхтичів Понінських. Подібні архітектурні пам’ятки дають уявлення про історичне минуле цього регіону. Дорогою додому, на об’їзній дорозі Чорткова описали відслонення тиверської серії девону. Відібрали зразки.

Завершили опис і відбір зразків на відслоненні у с.Хрещатик

Мандрівка мала експедиційний характер. Проводились заміри, відбирались зразки порід. Велись записи у польовий щоденник.

Наша подорож закінчилась поверненням до Тернополя. Всі учасники екскурсії залишилися задоволеними та переповненими позитивними враженнями від побаченого. Ми вдячні нашим викладачам за організацію цієї чудової подорожі та за можливість пізнати наш край і суттєво розширили свої знання про Тернопільщину, її геологічну та геоморфологічну будову та інші особливості. Ми з нетерпінням чекаємо наступних екскурсій!

Також хочемо подякувати ЗСУ за таку можливість жити та досліджувати наш неймовірний рідний край!

Студентки
Андріана Цебринська,
Вікторія Головко