Міжкафедральний 

науково-методичний семінар

«Професійний стандарт 

і журналістська освіта»

13 травня 2025 р. відбувся міжкафедральний семінар, проведення якого ініціювала кафедра журналістики ТНПУ ім.В.Гнатюка. Його тематика зумовлена появою Професійного стандарту «Журналіст» за групою професій: журналіст, кореспондент, фотокореспондент, оглядач, редактор випусковий, редактор. Розробник документа – акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Національне агентство кваліфікацій України офіційно оприлюднило затверджений професійний стандарт наприкінці січня 2025 р.

В обговоренні імплементації положень документа в освітні програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти взяли участь науково-педагогічні працівники з профільних кафедр різних університетів. Зокрема: Віталій Гандзюк, Тетяна Цепкало (Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського), Оксана Кирилова, Алла Михайлова, Світлана Іванова, Владлена Мироненко, Людмила Хотюн (Дніпровський національний університет ім.О.Гончара), Ольга Мітчук (Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне), Віктор Костюк, Вікторія Ковпак, Людмила Чернявська (Запорізький національний університет), Наталія Войтович (Львівський національний університет ім.І.Франка), Марина Свалова, Світлана Семенко, Леся Лисенко, Оксана Зелік (Полтавський національний педагогічний університет ім.В.Короленка), Наталія Поплавська, Оксана Кушнір, Наталія Дащенко, Галина Синоруб, Олеся Мединська, Тетяна Решетуха, Ганна Йордан (ТНПУ ім.В.Гнатюка).

Наталія Поплавська окреслила формат обговорення, який покликаний виробити основні позиції щодо удосконалення журналістської освіти, одним із викликів у чому є впровадження Професійного стандарту «Журналіст», який потрібно враховувати при оновленні освітніх програм на наступні навчальні періоди. Важливо обговорити, як поєднати освітній і професійний стандарти з орієнтацією програм та їх унікальністю.

Наталія Поплавська

Під час семінару

Оксана Кушнір зазначила, що освіта журналіста має постійно реагувати на запити професійного середовища та потенційної медіаавдиторії, та висловила думки про ті вимоги, які ставить професійний стандарт. У своєму змісті він орієнтується на чинний класифікатор професій 2010 р. з усіма поправками, однак з класифікатора професійний стандарт виокремив лише кілька професій, які пропонує для здобувачів після завершення навчання. За межами стандарту залишаються такі посади, як ведучий телерадіопрограм, коментатор, репортер, відповідальний секретар редакції. Промовиця зауважила: «Від стандарту очікувалося більше реакцій на запити інформаційного ринку. Так, виникає питання, як пропонувати новітні професії здобувачам освіти, наприклад, сторітелера, блогера, подкастера, копірайтера, якщо їх не передбачає стандарт». Доповідачка звернула увагу й на інші питання, які потребують з’ясування: щодо професійної і часткової професійної кваліфікації; можливостей штучного інтелекту у журналістській професії та узгодження цих можливостей з важливою складовою кожної ОП про доброчесність освітнього процесу і, відповідно, практичної діяльності журналіста. 

Наталія Дащенко зазначила, що сьогодні немає рекомендованого алгоритму імплементації професійного стандарту в освітні програми. Тому включення цих вимог координує гарант і проєктна група, беручи на себе відповідальність про повноту їх урахування. Доповідачка звернула увагу на те, чи перегукується освітній і професійний стандарт. Вона повідомила, що зафіксовано тільки одне майже дослівне формулювання компетентностей А1 та Б1 у профстандарті із ЗК 5 – в освітньому, що стосуються пошуку, вивчення, оброблення, аналізу інформації. В інших компетентностях збігу немає. Тому важливо знайти способи узгодити набір компетенностей обох стандартів. Адже пропоновані профстандартом результати навчання (знання, уміння, навички, комунікація, відповідальність, автономія) можуть допомогти увиразнити унікальність ОП. 

Ольга Мітчук наголосила на важливості прийняття професійного стандарту, оскільки його врахування в ОП дає підстави присвоювати випускникам професійну кваліфікацію. Вона поділилася досвідом трансформації ОП магістерського рівня «Медіаправо і медіабезпека» в ОП «Аналітична журналістика та комунікації». Найважливішим є наповнення програми освітніми компонентами, які враховують стандарти і є підставою для присвоєння професійної кваліфікації. Промовиця наголосила, що кожна придатність до працевлаштування повинна реалізовуватись або освітнім компонентом, або ПРН. Новим є використання для бакалаврату вибіркових компонентів у формі майнорів, для магістратури – у формі мейджорів, які подаються у додатку до ОП. Їх зміст відповідає меті програми, вони прив’язані до візії, місії і цінностей університету, до регіонального контексту.

Віктор Костюк зазначив, що поки що врахування / неврахування професійного стандарту вирішується на розсуд гаранта і проєктної групи, а надалі мають з’явитися роз’яснення та рекомендації від НАЗЯВО.

Оксана Кирилова наголосила на тому, що врахування вимог професійного стандарту вплине на перелік ОК, а відповідно – на вимоги до публікацій науково-педагогічних працівників, які забезпечують викладання цих дисциплін. Доповідачка нагадала, що деякі ОП змушені будуть поєднати кілька професійних стандартів, наприклад рекламіста і журналіста, що становить серйозний виклик.

Світлана Семенко вважає, що важливим є  врахування закону про медіа і те, як при цьому не втратити особливостей, родзинок освітніх програм. Промовиця радить покладатися на автономію навчальних закладів, залучення думок стейкголдерів, досвід гарантів.

Наталія ДАЩЕНКО,

доцент кафедри журналістики,

гарант ОПП «Журналістика» другого (магістерського) РВО