Випускник історичного факультету ТНПУ Тарас ПЕТРИШИН був активним студентом, добрим другом, харизматичним лідером, справжнім патріотом і громадянином. Маючи важке захворювання – цукровий діабет 1 типу, добровольцем пішов на фронт ще у 2018р.  Бойових шлях Тараса  тривав цілих 6 років. За цей час воїн став учасником боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут, воював на Куп’янському та Лиманському напрямку, на Луганщині. Мав поранення і відзнаки.


Усміхнений, на рідній землі...


Тарас був людиною слова і  людиною справи

З березня 2024-го виконував завдання на напрямку міста Часів Яр. Як заступник командира роти постійно чергував на командно-спостережному пункті на лінії бойового зіткнення, вміло управляв боєм, підтримув морально-психологічний стан особового складу на позиціях, що дозволяло відбивати не один штурм противника та завдавати йому важких втрат.

6 квітня 2024 року молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас загинув поблизу м. Часів Яр на Донеччині разом зі своїм побратимом - Героєм України (посмертно) лейтенантом КОНОВАЛОМ Сергієм Сергійовичем, перебуваючи на бойовому посту внаслідок ворожого танкового обстрілу.

Низький уклін, світла пам'ять і вічна слава загиблому Герою, нашому земляку, який став нашим Захисником!

Щирі співчуття рідним і близьким, які втратили дорогу людину...



Щемні, дорогоцінні спогади...


Звертаємося до широкої громадськості з проханням підписати ПЕТИЦІЮ  про присвоєння ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу звання Героя України (посмертно). 

Віддати свій голос на підтримку загиблого Героя - найменше, що ми можемо зробити задля подяки за його подвиг, підтримки його родини і для вшанування пам'яті Тараса.



Відділ у справах молоді ТНПУ