“Обличчя волонтерів” - фотовиставка, що складається з 20 портретів жінок-волонтерок. Проєкт створений на кафедрі образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання, студентами освітньо-професійної програми «Фотомистецтво та візуальні практики», під керівництвом викладача, асистента кафедри та аспіранта “Педагогіки та менеджменту освіти” Лілії Пацалюк. Реалізувати показ експозиції допомогла Тетяна Чубак - президентка благодійного фонду “Подоляни”.

“Символічно, що обличчя нашої виставки — жіночі. Адже жінка у волонтерстві — це особливий образ: ніжність і водночас міць, делікатність і водночас незламність. Кожен портрет — це історія. Історія серця, яке не могло стояти осторонь. Запрошую вас подивитися в ці обличчя уважно. У кожному з них — не лише жіноча краса, а й образ України, яка тримається завдяки людям доброї волі”, - каже Лілія Пацалюк. 

Петро Подолець, скульптор, голова Рівненського обласного осередку Національної спілки художників України, член міжнародної асоціації скульпторів монументалістів Італії, професор НУВГП каже, що побачив для себе багато цікавого: “У мене виставка викликала надзвичайно багато позитиву. Звісно, з досвіду можу зробити зауваження щодо компонування поясного портрета, рук, але зробити таку правильну світлину справді дуже складно, потрібно багато досвіду. Проте самі портрети скомпоновані надзвичайно цікаво”.

“«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», - продовжує Петро Подолець,- надзвичайно перспективна спеціальність, яку ще дуже мало університетів мають серед своїх освітніх програм, тому ТНПУ вже став лідером у цьому плані. Викладачам хочу побажати нових творчих досягнень, а студентам успішного захисту прекрасних дипломних робіт, адже саме за їх якістю завжди оцінюють і освітню програму, і сам заклад”.

“Окрему вдячність, - продовжує Лілія Пацалюк, - хочеться висловити громадській організації «Країна рівності і правди» та її засновниці Юлії Мамчак, які надали унікальні костюми та автентичні вишиванки, яким понад сто років, бо їхні орнаменти відшиваються зі старовинних рушників. Завдяки цьому виставка поєднує сучасність і традицію, створюючи живий місток між минулим та сьогоденням. Ми дякуємо всім, хто боронить Україну. Дякуємо тим, хто зараз на передовій, і тим, хто вже не з нами, але назавжди залишився у наших серцях. 

Дякую всім, хто долучився до проєкту, і дякую кожному з вас, хто сьогодні тут, аби розділити цю подію”.

До слова, переглянути фотовиставку можуть усі охочі. 

Ірина Шевченко