На історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка 13 листопада 2025 р. в рамках навчально-виховного процесу відбулася гостьова онлайн-лекція кандидата історичних наук, заступника директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Тустань» Романа Миськи. Лекцію проведено для здобувачів першого, другого та третього рівнів вищої освіти за спеціальністю 032 «Історія та археологія» (галузь знань 03 «Гуманітарні науки») та В9 «Історія та археологія» (галузь знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки»).

Тема лекції: «Наскельна фортеця Тустань: дослідження, інтерпретація та музеєфікація». Вона охоплювала історико-археологічний аналіз унікальної наскельної фортеці, одного з найбільш значущих археологічних та туристичних об’єктів України.

Лекція на тему «Наскельна фортеця Тустань дослідження, інтерпретація та музеєфікація»

Слухачі лекції

У своєму виступі Р.Миська представив історію Тустані, підкресливши поєднання історичних даних, археологічних досліджень та сучасних підходів до музеєфікації. Особлива увага була приділена науковій діяльності археолога Михайла Рожка, який у 1970 р. розпочав комплексні дослідження скельних масивів разом зі студентами та дрогобицькими альпіністами. Було здійснено реконструкцію вигляду фортеці та визначено п’ять періодів дерев’яної забудови. Лектор також зупинився на історичних джерелах, зокрема грамоті 1537 р., за якою Ян з Тарнова викупив Тустань із застави у родини Паневських,  й на археологічних та історичних свідченнях про пожежу фортеці та муровану стіну з південного боку.

Місток між Тернополем та замком Тустань

Про пожежу у Тустані в середині XIV століття

Нині Тустань функціонує як культурно-освітній центр: на її території діє музей, щороку проводиться фестиваль «ТуСтань!», що відтворює атмосферу Середньовіччя та популяризує українську історію й культуру. Скельні масиви, які слугували основою оборонних конструкцій, залишаються ключовими експонатами, а простір навколо них організований як зона живої історії, де поєднуються природна краса, археологія, мистецтво та культурна спадщина.

Під час лекції

На завершення зустрічі доцент Богдан Строцень підкреслив, що «чудеса є поруч із нами, потрібно лише знайти людей, які можуть їх подати загалу», вказавши на Р.Миську як на таку особистість. Лекція відкрила нові аспекти сприйняття Тустані для слухачів, підкресливши роль її дослідження та реконструкції не лише у відтворенні минулого, а й у формуванні сучасного розуміння української ідентичності та культурної пам’яті.

Анна ПАТРА здобувачка третього
(освітньо-наукового) рівня
 вищої освіти спеціальності В9
 «Історія та археологія, галузі знань В
 «Культура, мистецтво та гуманітарні науки»