Студенти спеціальності «Журналістика» ТНПУ 

взяли участь у щорічному семінарі 

«Мовні анормативи в медіатекстах»

 

У п’ятницю, 21 листопада 2025 року, у межах курсу «Правописна культура медіатексту» відбувся II науково-навчальний семінар «Мовні анормативи в медіатекстах». Організатор заходу – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики ТНПУ Олеся Мединська.

Науковий семінар "Мовні анормативи в медіатекстах"

Спікерами семінару були студенти першого курсу спеціальності «Журналістика». Вони представили результати лінгвістичного дослідження, завдання якого полягало в ідентифікації мовних помилок у медіатекстах, систематизації негативного мовного матеріалу відповідно до чинної класифікації анормативів. Джерельною базою дослідження слугували матеріали всеукраїнських та регіональних медіа. 

Виступ Д. Пантус

Результати дослідження презентує С. Вологіна

Виступ О. Холманової 


Результати дослідження презентує Ю. Вітів 

 

Студенти зафіксували високу частотність різнотипних орфографічних помилок. Серед власне орфографічних анормативів простежено випадки відхилення у написанні складних іменників, прикметників, прислівників, займенників. Здобувачі виявили граматичні помилки в медіатекстах, зокрема морфологічні, що пов’язані із вживанням флексій у формах родового відмінка однини та множини іменників чоловічого роду II відміни, творенням граматичних форм іменників кличного відмінка, визначенням роду у незмінюваних складноскорочених словах – ініціальних абревіатурах, добором суфіксів для іменників чоловічого роду на означення осіб жіночої статі під час утворення фемінітивів. Встановили, що найбільше анормативних утворень у межах класу прикметника зафіксовано у творенні вищого ступеня порівняння.

Студент групи Ж-14 Дмитро Тарнавський зауважив, що пунктуаційні анормативи на рівні простого речення мають високу частотність, зокрема відсутні відповідні розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами, конструкціях зі вставними елементами. Відхилення від норм присутні у складнопідрядних реченнях, що засвідчують невідокремлення підрядних частин, ненормативне вживання тире замість коми у складнопідрядному реченні тощо.

Наприкінці семінару молоді дослідники окреслити ступінь лінгворизику, який виникає у процесі редагування журналістських текстів, запропонували шляхи вдосконалення процесу редагування та підвищення рівня мовної грамотності медіа.

«Джерельною базою дослідження були всеукраїнські та регіональні медіа. Ми проаналізували медіатексти, згрупували найчастотніші помилки за видами, уклали банк даних зафіксованих анормативних мовних явищ для редакторів аналізованих медіа. Особисто мені було цікаво захищати свій науково-дослідницький проєкт. Це цінний досвід», – підсумувала Дар’я Пантус.

 

Олеся Мединська, 
кандидатка філологічних наук, 
доцентка кафедри журналістики 
ТНПУ ім. В. Гнатюка