Підсумки педагогічної практики 

магістрантів-музикантів ТНПУ

Цьогоріч,  з 9 лютого по 20 березня, магістранти  спеціальності А4.13 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво) проходили педагогічну практику в  загальноосвітній школі I-III ступенів №16 імені Володимира Левицького і академічному ліцеї «Генезис» міста Тернополя.  Означена подія відбувалася в ситуації не лише перманентного стресу повномасштабної війни, але й  переходу освітньої системи України, зокрема профільної старшої школи, до більш структурованої, практичної та безпечної моделі розвитку.

     
У виступах практикантів на підсумковій конференції зазначалося, що головний акцент у сучасній профільній освіті зміщується на створення умов для безстресового формування навичок співпраці та відповідальності особи за свій майбутній національно орієнтований життєвий вибір. Визначальну роль у забезпеченні підготовки конкурентоспроможної молоді до відновлення та розвитку країни покладено на  сім обов’язкових дисциплін: українську мову і літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру і захист України. На жаль, таке кар’єрне  консультування   передбачає   вивчення  мистецтва лише  як вибіркової дисципліни, художньо-творчого додатку до трьох основних кластерів – мовно-літературного, суспільно-гуманітарного і STEM. Цим зумовлена деяка еклектичність і  синестезійність тематики одного  уроку в тиждень у 10-му і двох – в 11-му класах. Такий підхід відповідає новій філософії освіти, визначальною тенденцією якої є інтегроване навчання творчої індивідуальності. 

Спілкування творчих індивідуальностей

Він, як зазначили  магістранти, зумовлює доцільність  впровадження:

• «хвильових занурень»  у інтегроване тематичне навчання;

• проєктних партисипативних занять;

• профорієнтаційних модулів ( допомагають учням краще зрозуміти свої інтереси, сильні сторони та цінності, а також ознайомитися з різними сферами діяльності й усвідомлено обрати подальший освітній або професійний шлях);

• технологій  активного навчання.

Їх реалізація на уроках інтегрованого курсу мистецтва у профільній старшій школі потребувала  від магістранта набуття досвіду виконання функцій не просто online-тьютора, а синектора –  розробника системи взаємодій з іншими членами синектичного колективу, яка спонукає до активізації творчого мислення учнів, пошуку ними неординарних способів генерації нових ідей у процесі інноваційної діяльності. 

Він під час регулярного творчого спілкування з учителем-методистом, відвідування уроків інших практикантів і проведення своїх  шести занять удосконалювався як аналітик і менеджер інформаційних ресурсів, розробник і конструктор-скрайбер курсів, модулів, фрагментів уроків з використанням інтерактивних мультимедійних інструментів.

Під час уроку

Триває заняття

У такий спосіб відбувалось засвоєння чотирьох типів організації логіки навчання: 

• лінійного; 

• ієрархічного; 

• модульного; 

• мереживного. 

Пропонований освітній плюралізм сприяв активній участі магістранта-практиканта у побудові індивідуальних освітніх траєкторій старшокласників з чітким усвідомленням: куди? І заради чого? Тобто на засадах всепереможної Любові.   Ця проблематика виявлялася і у щоденниках психолого-педагогічних спостережень, і у аналізах уроків та виховних заходів. Вона  постала визначальною при проєктуванні і проведенні магістрантами виховних годин  (часто доволі дискусійного характеру)  і позакласних заходів.  

Серед них – Шевченкове свято:


На Шевченковому святі

Натхненні виконавці

Без цього досвіду ми не зробимо й кроку у наближенні до «суспільства  гідності».